«Передній край» зникне і буде багатокілометрова «сіра зона»

«Передній край» зникне і буде багатокілометрова «сіра зона»

Репортаж

24.03.2026 12:10

Укрінформ

Бійці 141-ї ОМБр кажуть, що через ворожі безпілотники зараз на етапі логістики втрат більше, ніж на “нулі”

На деяких ділянках фронту противник готується до штурмових дій. Про це свідчать і дані розвідки, і те, що ворог перекидає свої підрозділи, нарощує кількість техніки та живої сили. За чотири роки війни картина на полі бою кардинально змінилась. І мова не лише про те, що посадки стали більш “рідкими” та прозорими. Змінилися “пташки”, що літають над цими посадками. Ворог намагається контролювати небо, і в цьому йому допомагають “Орлани”, “Зали”, “Суперками”, “Молнії”, FPV, “Шахеди”. Цей перелік можна продовжувати, на жаль. Та головне не різноманіття, а кількість цих убивчих «пташок».

Дорога до підрозділу

З "ШУМАХЕРОМ" ПО ВЕСНЯНІЙ БАГНЮЦІ

Журналісти “Укрінформу” побували в одному з підрозділів 141 окремої механізованої бригади. Зараз доїхати до військових – завдання підвищеної складності, подекуди – справжній квест на виживання. Поле – після дощу, перед нами вже хтось ним проїхав, “Урал” чи інша важка техніка. І тепер треба було заскочити в цю колію з багнюки, мчати з чималою швидкістю і при цьому не вилетіти з неї чи не перекинутись, бо витягати нікому.

У якийсь момент мені здалось, що за кермом нашого авто не пресофіцер бригади, а справжній Шумахер. Після фрази “Не те щоби я хвилювався, але якщо ви не проти, я закурю” – стало смішно. Та, чесно кажучи, напруга була – аж м’язи зводило, а від постійної тряски навіть ранкова кава здавалася зайвою.

Роман «Ковбой»

Приблизно за годину ми дісталися до локації. Заїхали, як то кажуть, на Новопавлівський напрямок. Нас чекав уже добре знайомий командир самохідного артилерійського дивізіону 141 окремої механізованої бригади Роман Жучок (позивний «Ковбой»). За лічені хвилини підтяглися і його побратими.

Роман говорить, що на Новопавлівському напрямку їхня бригада зараз проводить оборонні дії.

– Нам смугу відповідальності розширили. Тримаємо оборону. Ближче до Гуляйполя наші штурмові підрозділи йдуть уперед, звільняють населені пункти, відновлюють частково втрачені позиції. А от конкретно на нашому напрямку ми, навпаки, готуємося до оборонних дій. Противник тут планує наступати, ми бачили, як він здійснює активну дорозвідку наших районів, пробує проводити розвідку боєм. Можу сказати, що зросла його активність, зокрема, збільшилась кількість піших груп, які намагаються просуватися та вклинюватися в нашу оборону. Механізовані штурми почалися, – зазначає військовий.

Не секрет, каже він, що найбільша активність спостерігається з боку безпілотників. У смузі відповідальності бригади за добу фіксується 60 FPV-дронів і 40-50 “Молній”.

– Противник намагається перебити нашу логістику, проводить підготовку до подальших наступальних дій. Коли переходить до оборони, то змушений підключати свої резерви і не може продовжувати наступальні дії. А в нас він готується до наступу і лише нарощує свої сили, – пояснює Роман.

Командир додає, що наступати росіянам буде важко.

ПОНЯТТЯ "ПЕРЕДНІЙ КРАЙ" ЗНИКАЄ

Військові пояснюють, що російський підрозділ БпЛА “Рубікон”, дуже добре підготовлений та тренований, активно нарощує свою присутність.

– Через погодні умови збільшилася дальність зальотів безпілотників і зросла кількість самих дронів. Як нам, так і противнику, стало важче проводити логістичні дії: ротацію особового складу, евакуацію, підвезення БК. Якщо раніше на позиції пішки ходила лише піхота, то зараз так заходять і “мавікісти”, і розрахунки важких “бомберів” та FPV. Кілл-зони постійно розширюються. Ми йдемо до того, що поняття “передній край” зникне, буде просто “сіра зона” глибиною близько 20 км, де хаотично будуть розташовані наші підрозділи і підрозділи противника. Правду кажучи, в логістиці зараз втрати в рази більші, ніж на передньому краї чи на “нулі”. В першу чергу це пов'язано з тим, що підрозділ “Рубікон” тут знаходиться, – говорить Роман.

У тому, що дронів стало багато, ми переконалися на власні очі. Дорогою до однієї з локацій над нами дуже тихо і зовсім неочікувано пролетіла ворожа “Молнія”. Потім почули, як вона «приземлилася» – пролунав вибух. Хлопці сказали, що нам пощастило – скоріш за все, над нами не було “розвідника” і нас просто не побачили.

«Депутат»

– Дронів настільки багато, наче в київському метро поїздів, – через кожні 10 хвилин, – жартує боєць на позивний «Депутат».

Ворог призвичаївся «заносити» FPV. В якості «перевізника» використовує «Зали» чи навіть «Шахеди»: на одному великому дроні може бути кілька FPV.

Автівка, знищена ворожим дроном

“Депутат” у війську займається логістикою. В зону його відповідальності входить заміна розрахунків, підвезення БК, підготовка виїздів на бойові завдання. Говорить, що вони з “Ковбоєм” намагаються їздити на позиції з водіями. Це потрібно для того, щоб особисто бачити та розуміти реальну ситуацію на полі бою, швидко реагувати на зміни та вміти правильно планувати бойові виїзди.

– Ми працюємо 155 калібром, і багато БК пікапом не можемо підвезти, використовуємо “Урали”, “КАМАЗи”. Якщо правильно все спланувати, то можна заїхати навіть такою важкою технікою, – каже.

Підготовка до бойового завдання

Хоча бувало й таке, що група тиждень не могла дістатися на певні ділянки, доводилося чекати.

– Дронів стає все більше. У ворога є завдання – розвивати цей напрямок. Якщо ми будемо все ретельно планувати, аналізувати, де раніше не так спрацювали, чому помилилися, що можна було зробити інакше, швидше, безпечніше, то і результат буде, – каже.

Він починає важку розмову про те, що зовсім нещодавно бригада втратила побратима. Молодий боєць на позивний “Обама” загинув унаслідок атаки ворожих FPV. Для бригади це дуже важка втрата. Більше того, ворог робив усе, щоби неможливо було забрати тіло загиблого.

– Одну з доріг контролював ворог, там більше 10 дронів висіло. Не забрати тіло побратима ми не могли, це навіть не обговорювалося. Поїхали іншою дорогою, складно, але проїхали, вивезли. Це була ціла спецоперація, але, вибачте, деталі не буду розповідати. Важко це все, – каже “Депутат”.

Згадала девіз бригади “Один за одного”. У такі моменти розумієш, що для хлопців це не просто коротка фраза, а перш за все – вчинки та справжня підтримка один одного.

“Депутат” також згадує, як із 5:40 ранку до 14:00 дня через дрони не могли виїхати, щоб евакуювати поранених. А три тижні тому вони разом з командиром Романом Жучком пішки заводили екіпажі дронарів на позиції. Довелося йти по 15 кілометрів в один бік.

– Коли ми висадилися, над нами вже літали FPV. Ми перечекали, продовжили рух. А ховатися в посадці, де, умовно, п’ять дерев і буквально над головою постійно кружляють БпЛА, які хочуть тебе вбити, то не сильно комфортно. Йшли п'ять годин. Доводилось зупинятися. Потім таку ж відстань – назад, – згадує.

Він говорить, що коли вперше вийшов пішки з позицій, то сказав, що “виживе той, хто фартовіший”.

– Фарт – це реалії війни, хоч як би це звучало, – повторює з усмішкою.

РЕКОРД: 554 ПОСТРІЛИ ЗА 34 ДОБИ

Поки говоримо, хлопці-дронарі перевіряють готовність своїх “пташок” до виконання бойових завдань. Говорять, що роботи нині вистачає, адже треба виявляти та знищувати ворога. Працюють цілодобово. Противник пробує контратакувати, промацує бойові порядки, готується до наступальних дій.

«Кажан»

Одного з побратимів хлопці жартома називають “спецура”. Мова про бійця на позивний “Кажан”. Він командир другого взводу другої самохідної артилерійської батареї. Має чималий бойовий досвід – одразу після завершення його строкової служби почалась АТО, він був у розвідці, командиром ДРГ, інструктором, пройшов курси виживання та ще виконував чимало різної роботи. Коли почалася повномасштабна війна, він разом із дружиною та дітьми був у Чехії. Там була робота, вони планували залишатися там жити, але повернулися додому.

– Пішов одразу до військкомату. Мене спочатку нікуди не брали. Казали, що місця у війську немає, навіть як інструктору. Але потім усе ж узяли. Був на різних напрямках… Спочатку Сєверодонецьк. З оточення ми підрозділом виходили двічі. Другий раз дві доби йшли, нас “Градами” крили. Також був на штурмі Херсона, потім – Бахмут. Виконував бойові задачі, заходили в тил противника. От в артилерії я зовсім нічого не розумів, довелося всього вчитися, читав багато, – говорить.

“Кажан” має чотири поранення. Говорить, якщо порівнювати ситуацію на фронті, то зараз на 70% складніше стало, ніж кілька років тому.

– Чому складніше? Бо противник застосовує багато дронів. Штурм Херсона був легшим, бо не було FPV, розвіддронів не настільки багато. Так, у них були “Гради”, “Урагани”, “Смерчі”. Зараз це все значно менше використовується. От буквально пару днів тому завозив екіпаж на бойові, він мав вигрузитись і далі пішки йти. На дорозі сиділо два “ждуни”, один із них по нас ударив. Ми встигли заховатись, але вони нас до ранку “розбирали”, техніку нашу знищували. Противник не дурний, а навіть може бути й розумнішим. Вночі ми наче сліпі стаємо, бо оптоволокна не видно. Тож уся надія на РЕБ та Божу поміч, – каже.

На курсах виживання, які проходив ще в часи АТО/ООС, його навчили, що маскування на війні – це головне.

– Мало просто закопатися. Треба вміти маскуватися, бо якщо не буде маскування, твою позицію просто розберуть. На тих курсах нас учили всьому, що на війні, власне, і знадобилося. Навчили виживати, – сміється “Кажан”.

– Чи є місце для артилерії у нинішній війні? – питаю у військових.

– Штурми зупиняють саме артилеристи. Роботи вистачає, – говорять.

На озброєнні дивізіону – польова гаубиця М-114. За словами “Депутата”, першим завданням гармати було розібрати ворожий бліндаж. Впоралися з кількох пострілів.

– До того моменту, коли ворог виявив нашу гармату і почав завдавати вогневе ураження по ній, пройшло 34 дні. За цей час гармата зробили 554 постріли. Це найбільший показник серед гармат М-114. Потім прилетіло 25 FPV, “Молній”, осколками колесо пробили. Але гармату ми евакуювали, – розповідає.

Хлопці додають, що на війні доводиться вчитися бути й аналітиками. Можна вирахувати, як і в які години доби працюють конкретні ворожі пілоти, вивчити їхні маршрути.

– Все треба аналізували і ретельно працювати над своєю логістикою. Інакше результатів не буде, – кажуть.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя

Фото Дмитра Смольєнка / Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.

   
Новини з передової