«Білий янгол – кінець Мар’їнки»: у Чернівцях показали фільм про евакуацію під обстрілами

Стрічка розповідає про знищене російськими військами місто Мар’їнка на Донеччині та евакуаційну місію поліцейських, які рятували мирних жителів під постійними обстрілами.

У Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука у Чернівцях відбувся показ документального фільму «Білий янгол — кінець Мар’їнки» німецького телеканалу ZDF. Стрічка розповідає про знищене російськими військами місто Мар’їнка на Донеччині та евакуаційну місію поліцейських, які рятували мирних жителів під постійними обстрілами.

Фільм заснований на зйомках німецьких журналістів, зроблених у Мар’їнці у 2022 році, інтерв’ю з евакуйованими мешканцями та правоохоронцями, а також кадрах із GoPro-камер поліцейських.

У стрічці використали відео, зняті самими правоохоронцями на власні камери під час евакуацій упродовж весни, літа та осені 2022 року. Ці кадри фіксують роботу під обстрілами — момент за моментом, без постановки й прикрас.

Евакуація цивільного населення з Мар’їнки тривала до листопада 2022 року — тоді з міста вдалося вивезти всіх мешканців.

Автор і режисер фільму — Арндт Гінцель. Світова прем’єра стрічки відбулася у 2023 році, а вже у 2024-му вона здобула Гран-прі престижної премії New York Festivals.

Центральними героями фільму стали поліцейські підрозділу «Білий янгол» — люди, які фактично стали останньою надією для цивільного населення.

Поліцейські працювали на автомобілі швидкої допомоги білого кольору: вивозили людей із небезпечних зон, доставляли гуманітарну допомогу, підтримували тих, хто залишався. Саме через це місцеві й дали їм назву — «білі янголи». Разом із місцевою владою та волонтерами вони змогли евакуювати мешканців до повного знищення міста.

На показі були присутні й самі герої стрічки — Артем Щусь, Рустам Лукомський та Василь Піта. Їх відзначили почесною нагородою «Буковинський хрест пошани та гідності».

Під час заходу наголошували: цей фільм не лише про трагедію, а й про силу українців, здатність діяти в умовах, коли на кону — людські життя.

За словами самих поліцейських, під час евакуацій вони не вели підрахунку виїздів — головним було врятувати якомога більше людей.

Полковник поліції Артем Щусь зізнається: їхня робота часто виходила далеко за межі службових обов’язків.

«Ми робили те, що диктував час і обставини. Ніхто нас не вчив евакуювати людей під обстрілами чи накладати турнікети. Але ми обирали головне — життя. І заради цього йшли знову і знову».

На фото Артем Щусь

Він додає, що перегляд стрічки щоразу повертає до пережитого:

«Коли бачиш ці кадри зі сторони — знову проживаєш усе. Обстріли, страх, очі людей… Це залишається з тобою назавжди».

Герої фільму також розповіли, що найважчим у ті дні було не лише ризикувати власним життям, а й стикатися з втратами:

«Найважче було вивозити тіла тих, кого не вдалося врятувати. Це те, що не забувається».

Після Мар’їнки поліцейські продовжили службу у різних підрозділах, адже війна змінила їхні професійні шляхи. Попри це, вони наголошують: головна мета залишається незмінною — рятувати людей.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media