Люте полювання: стратегічна здобич Сил оборони

Люте полювання: стратегічна здобич Сил оборони

13.03.2026 10:25

Укрінформ

Які високовартісні активи ворога стали цілями українських захисників у лютому

Останній місяць зими став для Сил оборони України одним із найрезультативніших у полюванні на «жирні» цілі, насамперед – ворожі системи ППО. Характерною рисою ударів по російських РЛС та ЗРК стала їхня системність. Упродовж лютого наші захисники методично вибивали компоненти протиповітряної оборони окупантів на всіх рівнях – від ближнього ешелону до стратегічних порядків.

Ці успіхи – не лише про знищену техніку, вартість якої обчислюється десятками й сотнями мільйонів доларів. Ідеться передовсім про створення масштабних прогалин у російській системі оборони, які промисловість держави-агресорки не здатна оперативно закрити через суттєво обмежені можливості.

ЗРК «Тор-М1»

ТОР-ТУРИ ВІД УКРАЇНСЬКИХ MIDDLE STRIKE

Лютий ознаменувався серією успішних ударів по орчих зенітно-ракетних комплексах «Тор» різних модифікацій, які окупаційна армія активно використовує для прикриття своїх наземних підрозділів на фронті.

Перше вдале полювання відбулося 11 лютого, коли підрозділи Сил безпілотних систем провели операцію із застосуванням ударних БпЛА типу middle strike. У результаті було знищено чотири комплекси ППО – три «Тор-М2» та один ЗРК «Оса».

Три з них були уражені на окупованій території Донецької області, ще один «Тор» – на  Херсонщині.

Згодом, у ніч на 20 лютого, оператори 1 окремого центру БпС Сил безпілотних систем повторили вояж до позицій запорєбрікових «защітніков нєба» і спопелили одразу ще три «Тори», цього разу на окупованій частині Запорізької області.

Для утилізації ворожих ЗРК підрозділи СБС використовували ударні безпілотники FP‑2 з бойовою частиною 60 кг, що фактично не залишало шансів для легкоброньованих російських систем ППО та їхніх обслуг.

Орієнтовна вартість трьох таких комплексів – близько 75 млн доларів США.

Наступної ночі полювання продовжилося й ще два ЗРК «Тор-М1» було знищено вщент: один на околицях окупованого Донецька, інший поблизу Маріуполя.

Отже, упродовж лютого щонайменше дев’ять ворожих комплексів сімейства «Тор» відправилися в подорож до скандинавського пекла.

«АНТЕЙ-2500», «ТРІУМФ» І КОМПАНІЯ

Лютували українські мисливці не лише серед ближнього ешелону російської протиповітряної оборони.

17 лютого на Донеччині було уражено зенітно-ракетний комплекс С-300ВМ  – одну з найбільш потужних систем протиракетної оборони російської армії.

Зенітно-ракетний комплекс С-300ВМ «Антей-2500»

Нагадаємо, що зенітно-ракетний комплекс С-300ВМ «Антей-2500» є однією з найдорожчих та найскладніших систем ППО в російському арсеналі. Його вартість варіюється залежно від комплектації (кількості пускових установок, радарів та запасних ракет). Однак орієнтовна вартість одного дивізіону (комплексу) в середньому оцінюється у понад 120–150 млн. Деякі джерела вказують базову вартість близько 100 млн доларів США за одиницю. Щодо експортних контрактів, то відомо, що контракт із Єгиптом у 2014 році на постачання систем «Антей-2500» разом із супутнім обладнанням та запчастинами оцінювався загалом у 1 млрд доларів США.

Також для розуміння зазначмо, що одна зенітна керована ракета до систем сімейства С-300 коштує щонайменше 2 млн доларів США.

Пізніше, наприкінці місяця, Силам безпілотних систем знову в Донецькій області вдалося вистежити і знищили радіолокаційну станцію комплексу С-300В. Такі РЛС забезпечують виявлення та супровід повітряних і балістичних цілей і фактично є «очима» системи ППО.

А в ніч на 25 лютого підрозділи Сил спеціальних операцій провели одну з найбільш резонансних операцій місяця. Сталося це в окупованому Криму.

У результаті удару українських спецпризначенців було уражено пускову установку комплексу С-400 «Тріумф», знищено радіолокаційну станцію 92Н6Е та ліквідовано зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1», який, власне, прикривав позиції далекобійної ППО.

Пускова установка зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф».

Цей удар фактично вивів з ладу цілий елемент російського протиповітряного щита на півострові.

Зауважмо, що С-400 «Тріумф» вважають найсучаснішою дієвою системою ППО великої та середньої дальності в арсеналі РФ і є наступним поколінням після С-300.

ЇЇ вартість оцінюється приблизно у 625 млн доларів США, а до складу входять командний пункт, всевисотний радар (виявляє цілі до 600 км) та 8-12 пускових установок. Ціна однієї ракети – від 2 млн доларів США до 4 млн доларів США (найсучасніша 40Н6Е).

Відповідно до заявлених росіянами бойових характеристик комплексу, дальність ураження комплексом становить до 400 км (аеродинамічні цілі) та до 60 км (балістичні цілі). Висота ураження – від 10 метрів до 30 км. ЗРК може одночасно супроводжувати до 300 та обстрілювати до 36 цілей (наводячи 72 ракети).

Багатофункціональна РЛС 92Н6Е.

Водночас критично важливим елементом системи є саме знищена ураїнськими оборонцями багатофункціональна РЛС 92Н6Е (Grave Stone). Вона є головним радаром наведення, який супроводжує цілі та керує ракетами. Вартість цього обладнання оцінюється у 150–200 млн доларів США. Це найкритичніший елемент: без нього дивізіон не може вести вогонь.

КРИМСЬКИЙ ПОГРОМ

Окрему серію ударів по жирних цілях у Криму в лютому здійснив спецпідрозділ ГУР МО України «Примари».

Російська трикоординатна радіолокаційна станція середніх та великих висот 55Ж6У «Нєбо-У».

Упродовж місяця повідомляли, що на тимчасово окупованому півострові наші спецпризначенці  уразили зенітно-ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1», радіолокаційну систему «Нєбо-У» та десантний катер БК-16.

Пізніше, вже в березні, українські розвідники уточнили лютневі результати свого кримського сафарі й підтвердили ураження низки морських і авіаційних платформ російської армії.

Корабельний багатофункціональний вертоліт Ка-27.

До уражених за уточненими даними цілей, додалися сторожовий корабель проєкту 22460 «Охотнік», морський буксир проєкту 1496М1 та корабель проєкту 16640. Окрім цього, було зафіксовано знищення гелікоптера Ка-27, дороговартісного стратегічного безпілотника «Форпост» та радіолокаційної станції зі складу зенітно-ракетного комплексу С-400.

У сукупності йдеться про техніку, вартість якої може перевищувати сотні мільйонів доларів.

Сторожовий корабель проєкту 22460 «Охотнік».

Із відмінусованого відзначимо прикордонний сторожовий корабель (ПСКР) проєкту 22460 «Охотнік», представника сучасної серії російських кораблів другого рангу, що їх використовує берегова охорона прикордонної служби ФСБ. Орієнтовна вартість такого корабля близько 35–45 млн доларів США (за цінами контрактів 2010-х років). Станом на 2024 рік всього їх було збудовано 14 одиниць, останні кораблі серії вводили в експлуатацію зі значними затримками через санкції на двигуни.

Головна особливість «Охотніка» – це один із найменших кораблів у світі, який має постійний злітно-посадковий майданчик та ангар для легкого гелікоптера (типу Ка-226) або БпЛА. Це дає йому змогу ефективно контролювати великі морські зони.

Також зазначмо, що БпЛА «Форпост» та його ударна версія «Форпост-Р» є одним із найдорожчих та найскладніших розвідувально-ударних безпілотників у розпорядженні РФ. Він є ліцензійною копією ізраїльського дрона IAI Searcher Mk II, і його орієнтовна вартість становить від 6 млн до 7,5 млн доларів США.

Стратегічний розвідувально-ударний безпілотник «Форпост».

Відомо, що ще 2009 року Росія придбала два перші дрони Searcher II для вивчення їх за 12 млн доларів США. Щодо ключових характеристик російського аналога ізраїльськеого безпілотника, то варто вказати на те, що це апарат оперативно-тактичного рівня, здатний вести розвідку на великій глибині. Його радіус дії становить до 250–350 км (залежно від модифікації та наземної станції). БпЛА може безперервно перебувати в повітрі до 16–18 годин, крім того, висота польоту до 5–6 км робить його важкою ціллю для звичайних ПЗРК.

Модернізована версія «Форпост-Р» може нести малогабаритні керовані боєприпаси (КАБ-20) для завдання точкових ударів. Також його використовують для наведення високоточних снарядів та ракет.

Через високу вартість та складність виробництва (залежність від західної та ізраїльської мікроелектроніки), «Форпост» є дефіцитним апаратом, тож кожна втрата такого БпЛА створює значну «сліпу зону» для ворога на конкретній ділянці фронту, оскільки швидко замінити його в умовах санкцій РФ не здатна.

Також із цікавого – у 2025 році було зафіксовано випадки успішного ураження «Форпостів» новими вітчизняними дронами-перехоплювачами на висоті понад 4 км.

МІНУС ДВІ РСЗВ

Відчутних втрат у лютому зазнала й ракетна артилерія ворога.

21 числа українські оператори безпілотників знищили на вогневій позиції реактивну систему залпового вогню «Торнадо-С». Ця РСЗВ є найпотужнішою системою в російській лінійці реактивної артилерії, модернізованою версією «Смерча» калібру 300 мм із дальністю ураження до 120 км. Її вважають прямим конкурентом HIMARS, хоча вона має свої особливості.

Реактивна система залпового вогню «Торнадо-С».

Система оснащена апаратурою супутникової навігації (ГЛОНАСС), що робить її «високоточною» зброєю. Водночас вартість лише однієї керованої ракети «Торнадо-С» оцінюється у 300 000–500 000 доларів США, а сама пускова установка з електронікою коштує понад 15 млн доларів США.

Унікальність і важливість ураження цього зразка РСЗВ в тому, що це малосерійний виріб. До початку 2022 року РФ мала лише близько 20 одиниць такого озброєння. Навіть із нарощенням темпів, їхня кількість залишається критично малою для масштабного фронту.

До того ж відомо, що блок наведення ракет «Торнадо-С» критично залежить від західних мікросхем, що робить швидку заміну знищених зразків практично неможливою в умовах санкцій.

Отже, ураження кожної такої установки позбавляє ворога можливості бити по наших тилових логістичних вузлах та штабах на великій відстані. Окрім цього, саме такі установки російська армія регулярно використовує для обстрілів українських міст – Харкова, Запоріжжя, Сум, Херсону та Нікополя.

Ще один удар по реактивній артилерії було завдано 24 лютого – на Запорізькому напрямку було знищено РСЗВ «Ураган».

РСЗВ 9К57 «Ураган» – це радянська реактивна система залпового вогню калібру 220 мм. У лінійці російської артилерії вона займає проміжне місце між «Градом» (122 мм) та «Смерчем / Торнадо-С» (300 мм).

І хоча «Ураган» не є таким високотехнологічним, як «Торнадо-С», його знищення створює тактичні прогалини в оборонних чи наступальних порядках ворога.

ФІНАЛЬНА ТРІЙЦЯ

Зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1».

Тієї самої ночі 24 лютого українські сили провели серію точних ударів по різних типах російської техніки. Зокрема, було знищено ЗРК «Бук-М1» у Донецькій області, «Панцирь-С1» та радіолокаційну станцію «Малахіт» поблизу Новофедорівки в тимчасово окупованому Криму.

Ще один «Панцирь-С1» було уражено на території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» 27 лютого, в передостанній день зими.

ЗРК «Бук-М1».

Отже, якщо підсумувати лише підтверджені епізоди лютого, то загальна вартість втраченого ворогом ОВТ сягає сотень мільйонів доларів США. Але важливішим є інший результат: системне вибивання російської протиповітряної оборони. Адже без «очей» у вигляді радарів і без щільно ешелонованого ППО російська армія стає значно вразливішою для подальших ударів.

І судячи з інтенсивності таких операцій, українське полювання на «жирні» цілі російської армії лише набирає обертів.

Іван Ступак, Київ

Фото ілюстративні з відритих джерел

   
Новини з передової