РЕБ: невидимий щит із «правильного шуму»

РЕБ: невидимий щит із «правильного шуму»

Репортаж

25.02.2026 12:19

Укрінформ

Кореспонденти Укрінформу побували у підрозділі радіоелектронної боротьби

Траплялося таке, що слухаєш радіо – і раптом хвиля зникає, ефір шипить, і ти починаєш шукати іншу частоту? Або їдеш за навігатором, починається повітряна тривога – і ти замість Запоріжжя опиняєшся десь… у Перу?

Таке відбувається і на фронті, тільки «хвилю» шукають ворожі дрони, а «маршрут» до населених пунктів прокладають КАБи. Підрозділи радіоелектронної боротьби намагаються створити «шум» та збити навігацію ворожому залізяччю.

НЕДООЦІНЕНИЙ НАПРЯМОК

За чотири роки повномасштабної війни з підрозділами радіоелектронної боротьби ми працюємо вперше. Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО "Хортиця" на позивний «Манкі» пояснює, що взагалі ставлення до РЕБу змінилося лише рік тому.

Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО "Хортиця" на позивний «Манкі»

– Цей напрямок був недооцінений. Пріоритет був на боці БпЛА. Та й мало хто взагалі хотів і хоче йти служити в підрозділи радіоелектронної боротьби, – каже.

– Бо РЕБ – це складно? – питаю.

– На початку складно. Але чим більше ти з ним будеш працювати, тим більше будеш розуміти, – говорить.

У цивільному житті він працював інженером-конструктором на одному з підприємств «Укроборонпрому». До війська долучився у 2024 році. Тоді йому запропонували пройти навчання за трьома напрямками: радіоелектронна розвідка (РЕР), радіоелектронна боротьба (РЕБ) та безпілотні літальні апарати (БпЛА). Усі вони повʼязані між собою. Військовий говорить, що з розвитком великих дронів РЕБ можна буде чіпляти на них, але ця історія попереду. Поки що підрозділи працюють з іншими комплексами придушення зв’язку.

Модуль УМПК від авіабомби, яка впала під впливом РЕБу

Один із них має назву «Буковель-ПП». Комплекс вітчизняний, невеликий за габаритами, його доволі легко замаскувати. Дальність радіоподавлення – 5 км. Він підходить і для захисту населених пунктів. Військовий говорить: чим більше буде таких засобів, тим краще.

– Є командний пункт, який слідкує за повітряним простором. Коли він виявляє літальний апарат, то дає команду черговому на КСП, що його треба подавити. Радіоелектронна розвідка надає координати – частоти, ширину смуги. З наявних засобів РЕБ обирається той, що найбільш підходить для виконання цього завдання, – пояснює “Манкі”.

Українські війскові біля модуля УМПК від авіабомби, яка впала під впливом РЕБу

Якщо на початку повномасштабної війни всі дрони літали на одних частотах і РЕБ міг створити умовно “мертву зону”, то зараз оператори дронів змінюють частоти, їх важко вгадати і, відповідно, придушити сигнал.

– Оператори дронів відчувають, що працює наш РЕБ, і переналаштовуються на іншу частоту. Наше завдання – знайти цей новий канал і заглушити. Це робить розвідка, – каже співрозмовник.

– Читала такий вислів, що РЕБ без РЕР – це профанація. Це правда?

– Так і є. Звичайно, можна наосліп вмикати засоби радіоелектронної боротьби, але ефективною така робота не буде, – відповідає.

– Наприклад, артилерія знає, коли вони чітко відпрацювали, бо ціль знищена. А як ви знаєте, що добре спрацювали? – запитую.

– О, це дуже велика проблема – довести ефективність своєї роботи. Вона невидима. Ми не можемо впевнено сказати, що КАБ чи “Шахед” не долетів до цілі, бо ми попрацювали. Підтвердження немає, хоча дещо ми можемо знати по відеоперехопленнях. Якщо ж ворог запускає дрони на оптоволокні, то РЕБ проти них марні, на жаль. Він летить, і його не заглушити, – говорить.

Військовий зізнається: зазвичай ніхто не дякує їм за роботу.

Українські війскові біля "Молнії"

ЗАВЕСТИ ВОРОГА В АФРИКУ

«Манкі» каже, що у противника РЕБ не просто потужний – він у рази сильніший, і це треба враховувати. Ворог займався його розвитком тривалий час. Він має багато установок дальньої дії, які «б’ють» на 45 км, а також здатні приглушити зв’язок на відстані 60-80 км.

– То як же тоді цю битву РЕБів виграти? – питаю у бійця.

– Упором на середню дальність. Такі комплекси відносно дешеві, приблизно 400 тис. грн. Наше завдання – створювати перешкоди, щоб ворожий оператор не міг перехопити частоти і хвилі. Тому чим більше засобів РЕБ буде, тим більше хвиль ми зможемо перехопити. Також має бути взаємодія з суміжними підрозділами, щоб ми мали можливість домовитися, хто яку хвилю перекриває. Ну і не треба забувати, що в повітрі є не лише ворожі дрони, а й наші, – пояснює.

За словами командира роти, є два види придушення зв’язку: шумове подавлення або підміна команди. Якщо говоримо про шумове, то це якраз і буде, як у прикладі з радіо, коли ми хочемо знайти потрібну хвилю, але натомість чуємо лише перешкоди. Так само і дрон намагається отримати інформацію від пульта керування, але шум, який створює РЕБ, її перекриває.

– Другий варіант – це, так би мовити, розумне подавлення або підміна команди. Тобто РЕБ надсилає дрону фейкову команду. Коли це спрацьовує, то паралізує дрон, і він або в штопор заходить, або падає. Підміна координат – це подавлення по навігації. Дрон «бачить», що його перекинуло, умовно, в Африку, і намагається прокласти новий маршрут, – пояснює боєць.

Авіабомба яка не долетіла до цілі від дії українського РЕБу

НЕВИДИМИЙ ЩИТ

– Якби не РЕБ, як би виглядало сьогодні, наприклад, Запоріжжя? Адже ми часто бачимо, що моніторингові канали пишуть про те, що ворог скеровує на місто керовані авіаційні бомби, і доволі часто вони падають на підльоті. Це ж результат роботи таких підрозділів, як ваш?

– Так. Точно скажу, що без нас КАБи частіше долітали б до міста, було б дуже багато руйнувань. РЕБ виконує великий обсяг роботи насправді. Ми як щит, не меч. Коли йдуть штурмові дії й вороги починають «розбирати» бліндажі наших бійців, то піхота кричить по рації «вмикайте подавлення», щоб противник не міг ефективно керувати своїми підрозділами. Наше завдання прикривати, ми допомагаємо піхоті, літунам і всім іншим, – додає.

Хлопці, які займаються радіоелектронною боротьбою, мають фактично залізти до ворожих рацій так само, як штурмовики заходять на ворожі позиції. Зараз РЕБ потребує розробників. Усі чекають на революційні рішення, які б допомогли у битві технологій та дронів.

Бійці з підрозділів РЕБ знають, що є щитом, нехай і невидимим. Вони розуміють, що кожен втрачений борт противника – це також результат і їхньої роботи. І що піхоті було б у рази складніше відбивати населені пункти “в тиші” – аби виграти на полі бою, потрібен “правильний шум”.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя

Фото Дмитра Смольєнка / Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.

   
Новини з передової