Головний підсумок 31-го «Рамштайну»: союзники платять, США – озброюють Україну

Головний підсумок 31-го «Рамштайну»: союзники платять, США – озброюють Україну

16.10.2025 16:08

Укрінформ

Партнери мобілізують безпрецедентну фінансову підтримку через американську ініціативу PURL, готуючи Україну до зими та надсилаючи Кремлю однозначний сигнал

15 жовтня у Брюсселі відбулася низка ключових подій, що визначили контури подальшої підтримки України у її боротьбі проти російської агресії. Цей день об'єднав 31-ше засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», зустріч міністрів оборони країн НАТО та неформальне засідання Ради Україна-НАТО. На кожній з цих зустрічей ключовим питанням була російсько-українська війна та посилення обороноздатності України. Головним результатом стало не лише підтвердження незмінності підтримки, а й демонстрація її якісної трансформації: союзники переходять від ситуативних пакетів допомоги до довгострокових стратегічних ініціатив, у центрі яких – спільні закупівлі зброї, розширення виробництва та посилення координаційної ролі НАТО.

«РАМШТАЙН-31»: НОВА КООРДИНАЦІЯ ТА «НЕСПОДІВАНИЙ» ГІСТЬ

31-ше засідання Контактної групи з питань оборони України, яке відбулося 15 жовтня у Брюсселі, пройшло під спільним головуванням міністрів оборони Великої Британії Джона Гілі та Німеччини Бориса Пісторіуса. Участь у ньому взяли представники 50 країн, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Проте особливу увагу привернула особиста присутність очільника Пентагону Піта Гегсета. Це стало першим засіданням з лютого, в якому міністр оборони США взяв участь фізично, а не через відеозв'язок. Такий крок був розцінений як потужний політичний сигнал, що демонструє посилення участі Сполучених Штатів у координації допомоги Україні.

Міністри оборони України та Великої Британії – Денис Шмигаль і Джон Гілі

Українську делегацію очолював міністр оборони Денис Шмигаль, який чітко окреслив пріоритети та потреби Києва. Він підкреслив, що формат «Рамштайн» залишається ключовою платформою для міжнародної співпраці у військовій підтримці України. Українська сторона закликала партнерів до рішучих дій для посилення тиску на Росію.

Основним фокусом дискусій стала підготовка до зимового періоду. Денис Шмигаль звернувся до партнерів із проханням надати так званий «зимовий пакет ППО».

«Ми готуємося до дуже важкої зими. Ми розуміємо, що Путін продовжить свій терор, продовжить знищувати наші енергетичні об’єкти, нашу цивільну інфраструктуру. Тому нам потрібно більше перехоплювачів. І сьогодні це було головним фокусом нашої уваги», – наголосив очільник українського Міноборони.

Йшлося про нагальну потребу в достатньому запасі ракет-перехоплювачів, системах ППО, а також зенітних та авіаційних керованих ракетах до систем NASAMS, IRIS-T та літаків F-16 для захисту цивільного населення та критичної інфраструктури.

Крім того, міністр оборони України окреслив фінансові потреби на 2026 рік. За його словами, загальна потреба в оборонних видатках становить 120 мільярдів доларів, з яких половину Київ готовий покрити власними силами.

«Просимо партнерів приєднатися до покриття 60 мільярдів доларів – половини від запланованих видатків. Оптимальний шлях – це виділення європейськими партнерами щонайменше 0,25 відсотка ВВП на військову допомогу Україні», – зазначив Шмигаль.

Як ще один можливий механізм фінансування він назвав надання позики коштом заморожених російських активів.

PURL У ЦЕНТРІ УВАГИ: БІЛЬШ ЯК ПОЛОВИНА СОЮЗНИКІВ ПО НАТО ГОТОВІ ДОЛУЧИТИСЯ ДО ІНІЦІАТИВИ

Ключовим результатом зустрічі стало безпрецедентне розширення ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). Цей механізм, запущений влітку, дозволяє європейським союзникам та Канаді централізовано закуповувати американське озброєння для Києва. Як повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, до ініціативи долучилася понад половина країн-членів Альянсу, що перевищило початкові очікування.

«Спочатку шість союзників приєдналися до ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). Це Нідерланди, Німеччина, Канада, Швеція, Норвегія й Данія. За підсумками зустрічі понад половина всіх союзників взяли на себе зобов’язання за цією програмою», – заявив Рютте.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Загалом, за словами генсека НАТО, 17 держав підтвердили свою участь у фінансуванні програми. Протягом дня кількість країн, готових фінансувати закупівлі, зросла майже втричі. Серед країн, які оголосили про свої внески, були Швеція, Латвія, Естонія, Данія, Норвегія та Словенія. Також про приєднання до PURL офіційно повідомили Литва, яка надасть 30 мільйонів доларів, та Фінляндія. Загальна сума, виділена союзниками в рамках цієї програми, вже перевищила 2 мільярди доларів.

Міністр оборони США Піт Гегсет наголосив на важливості цієї ініціативи, закликавши всіх союзників перетворювати слова на дії.

«Союзники часто кажуть, що безпека України – це синонім європейської безпеки. Тоді настав час усім країнам НАТО перетворити слова на дії шляхом інвестицій в PURL. Усім країнам за цим столом. Ніяких "безбілетників"», – заявив очільник Пентагону.

Він додав, що «ключовий механізм для встановлення миру – це ініціатива постачань озброєнь PURL за європейські гроші». Ця ініціатива дозволяє забезпечити Україну критично важливими американськими озброєннями, які не завжди доступні на європейському ринку.

НОВА РИТОРИКА США ТА НІМЕЦЬКЕ ЛІДЕРСТВО

Окрім фінансових зобов'язань, зустріч у Брюсселі запам'яталася низкою потужних політичних заяв, які свідчать про зміну акцентів у підходах ключових партнерів. Найбільш помітною стала еволюція риторики міністра оборони США Піта Гегсета. Його виступ продемонстрував зміну тону порівняно з попередніми місяцями: від майже наказового до визнання та поваги до стійкості української армії.

Гегсет чітко дав зрозуміти, що США очікують від європейських союзників взяття на себе основної відповідальності за конвенційну оборону континенту. Водночас він надіслав недвозначний сигнал Москві.

«Зараз саме час покласти край цій трагічній війні, зупинити безглузде кровопролиття і сісти за стіл мирних переговорів. Якщо ця війна не закінчиться, якщо в короткостроковій перспективі не буде знайдено шлях до миру, Сполучені Штати разом з нашими союзниками зроблять необхідні кроки, щоб змусити Росію заплатити за продовження агресії. Якщо нам доведеться зробити цей крок, військове міністерство США готове зробити свій внесок так, як це можуть зробити тільки Сполучені Штати», – заявив Гегсет.

Очільник Пентагону Піт Гегсет

Він підкреслив, що найефективнішим стримуванням російської агресії є «летальне, боєздатне НАТО під лідерством Європи» та «боєздатна, надійна українська армія, здатна захистити себе і тим самим продовжувати стримувати російську агресію вздовж кордонів НАТО». Ця промова, що завершилася обіцянкою «покласти край війні в Україні» під керівництвом президента Трампа, продемонструвала нову американську стратегію – «мир через силу».

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підсумував загальний настрій зустрічі, наголосивши на єдності Альянсу: «НАТО чітко визначає пріоритетом підтримку України в боротьбі, роблячи її якомога сильнішою сьогодні, щоб усі союзники, в тому числі поза НАТО, наші партнери, надавали Україні все можливе, унікальну летальну і нелетальну зброю, включаючи системи протиповітряної оборони. Ми повинні чітко дати Путіну зрозуміти, що він ніколи не зможе перемогти і що ми надалі вас підтримуватимемо. І я думаю, це чітке повідомлення сьогодні пролунало».

КОНКРЕТИКА ДЛЯ ФРОНТУ: ВІД ППО ДО МІЛЬЙОНІВ ДРОНІВ

За гучними заявами стоять цілком конкретні зобов'язання щодо постачання озброєння та фінансування оборонних програм.

Німеччина надає один з найбільших пакетів на понад 2 млрд євро, який включатиме:

• системи протиповітряної оборони, зокрема ракети-перехоплювачі для Patriot;

• дві додаткові системи ППО IRIS-T з великою кількістю керованих ракет;

• радіолокаційні комплекси, артилерійські системи з високоточною зброєю та боєприпаси;

• протитанкову зброю, переносні зенітні комплекси та сучасні засоби зв’язку;

• окремо Берлін виділить 400 мільйонів євро на виробництво українських далекобійних дронів.

Міністр оборони України Денис Шмигаль

Дронові програми стали одним із пріоритетів. Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що «за умови міжнародного фінансування Україна планує виробити до 10-20 мільйонів FPV, ISR та інших безпілотників у 2026 році». Він підкреслив, що українські Deep strike безпілотники вже дозволяють асиметрично реагувати на російські удари, що призвело до дефіциту бензину у противника на рівні до 20%.

Також Україна отримає військову допомогу від таких країн:

• Військова допомога:

  • Швеція – $8 млрд на безпекову допомогу Україні у 2026–2027 роках;

  • Чехія – новий пакет на $72 млн;

  • Канада – $20 млн на зимове спорядження та компоненти до ракет;

  • Португалія – $12 млн у британський фонд закупівлі озброєння для України IFU;

  • Фінляндія – готує 13-й пакет військової допомоги;

  • Данія – $171 млн на підтримку українського флоту, ремонт танків, навчання військових та безкоштовне передання пального;

  • Естонія – $12 млн на безпілотники, зокрема, дрони-перехоплювачі.

• Внески на закупівлю з української індустрії – $715 млн:

  • Норвегія – $600 млн на БПЛА, системи РЕБ та вибухівку;

  • Нідерланди – $106 млн на ударні та розвідувальні БПЛА;

  • Канада – $8 млн на дрони-перехоплювачі;

  • Ісландія – $4 млн у межах «Данської моделі».

Окрім прямої військової допомоги, було підписано важливі меморандуми про співпрацю. Зокрема, з Німеччиною – про зміцнення оборонної взаємодії. Також було узгоджено меморандум у межах Північно-Балтійської ініціативи щодо навчання та оснащення українських військових на рівні бригади на території Польщі. Ця ініціатива об'єднає Україну та дев'ять країн Півночі та Балтії.

ВИСНОВОК

Зустрічі в Брюсселі 15 жовтня продемонстрували, що підтримка союзників не лише незмінна, а й набуває нової якості. Надії Москви на втому Заходу та зниження допомоги не виправдовуються. Навпаки, партнери переходять до довгострокового стратегічного планування, посилюючи координацію та інвестуючи у спільні оборонні ініціативи, такі як PURL. Зміна риторики США, німецьке фінансове та технологічне лідерство, а також безпрецедентна консолідація навколо закупівлі зброї для України надсилають Кремлю чіткий сигнал: єдність Заходу не зламати, і він готовий забезпечити Україну всім необхідним для захисту себе та всієї Європи, наближаючи справедливий і тривалий мир через силу.

Мирослав Ліскович. Київ

Фото: Міноборони України

   
Новини з передової