У погоні за MQ-9 Reaper
19.07.2025 09:10
Укрінформ
Як РФ намагається створити свій стратегічний БпЛА і що з того виходить
Падіння російського ударного безпілотника «Альтіус» під Казанню здійняло у експертних колах нову хвилю запитань: чи справді РФ здатна створити сучасний дрон стратегічного рівня, – порівнюваний із американським MQ‑9 Reaper або китайським CH‑5?
Офіційна позиція Москви не змінюється: «Альтіус» нібито відповідає світовим стандартам класу MALE (Medium Altitude Long Endurance). Але поза деклараціями ситуація видається інакшою. Світ уже не зупинився на MQ‑9, який, до слова, здійснив свій перший політ чверть століття тому – в лютому 2001 року. Китай, Іран, Пакистан розробляють власні варіанти. Росія ж – усе ще тестує.
Що відомо про «новітню» аналоговнєтову розробку, роботи над якою за повідомленнями російських ЗМІ розпочалися ще 14 років тому, дізнавався Укрінформ.
ВІСТРЯ АМЕРИКАНСЬКОГО СПИСА
Американський MQ‑9 Reaper – безпілотна платформа, яка поєднує довготривалу присутність у повітрі (до 20 годин з повним спорядженням), ударні можливості (до 1,7 т вантажопідйомності) та високоточне супутникове управління. Його активно застосовують у зонах конфлікту: Афганістан, Ірак, Сирія, антипіратські морські операції тощо.
Розвідувально-ударний БпЛА MQ-9 Reaper. Фото з відкритих джерел.
Безпілотник оснащений турбогвинтовим двигуном Honeywell TP331-10, 670 кВт (910 к.с.), що дозволяє розвивати швидкість понад 400 кілометрів на годину. Практична стеля БпЛА становить 15000 метрів. Максимальна тривалість польоту MQ-9 Reaper – до 28 годин, а в модифікації Reaper ER – від 27 до 33 годин.
Проте, сила цього безпілотника не лише в ТТХ, а насамперед в інтеграції в мережу: супутниковий зв’язок, командні центри, аналітична підтримка. Саме це робить Reaper не просто дроном, а вістрям списа системи дистанційного виявлення та знищення цілей.
ВІДПОВІДЬ З ПІДНЕБЕСНОЇ: 60 ГОДИН У НЕБІ
Китай пішов шляхом: схоже на американське, але дешевше, простіше, доступніше. Так з’явилися безпілотники CH‑5 та Wing Loong II.
Китайський дрон CH 5 Rainbow. Фото з відкритих джерел.
CH‑5 Rainbow може перебувати в повітрі до 60 годин і нести до 1000 кг озброєння. Його дальність – до 10 000 км. Китайці відкрито називають його відповіддю на Reaper, з тією різницею, що CH‑5 дешевший та простіший в обслуговуванні.
Wing Loong II – дещо менший за габаритами. Тривалість польоту – 32 години, бойове навантаження – понад 200 кг. Його експортують до країн Близького Сходу.
ІРАНСЬКИЙ ЗАЙДА
У серпні 2023 року Іран представивr-10 Mohaje. Перською його назва означає «Іммігрант, прибулець». Безпілотник, який офіційно презентують як аналог MQ‑9, під час першого показу був оснащений 6 боєприпасами класу «повітря-земля»; ракетою Almas, бомбою Ghaem і плануючою бомбою Dastvareh/Arman-1.
Дрон здатен літати до 24 годин, має бойовий радіус понад 1900 км і несе до 300 кг озброєння та електронного обладнання. Зовні безпілотник дуже подібний до американського Reaper.
Іранський безпілотник Mohajer-10 під час презентації у 2023 році. Фото з відкритих джерел.
Зауважимо, що військова промисловість Тегерану у зв’язку із санкціями має замкнутий автономний цикл виробництва БпЛА. Mohajer‑10 потенційно може бути експортований до таких країн, як РФ.
ПАКИСТАНСЬКИЙ ГРАВЕЦЬ
У 2024 році Пакистан презентував Shahpar‑III, безпілотник, який теж позиціонується як аналог Reaper. За даними розробника (GIDS), дрон має тривалість польоту понад 24 години, може працювати в морських операціях, проводити розвідку, цілевказання та удари.
БпЛА Shahpar III пакистанського виробництва. Фото з відкритих джерел.
Корисне навантаження складає до 1650 кг, а ПЗ розроблено з урахуванням використання в умовах обмеженого супутникового зв’язку – ключова особливість для регіональних конфліктів.
ЗАПОРЕБРИКОВІ АМБІЦІЇ І РЕАЛЬНІСТЬ
«Альтіус» (Altius) – латинське слово, яке перекладається як «вище». Воно є частиною олімпійського девізу «Citius, Altius, Fortius», що в перекладі: «швидше, вище, сильніше». Отже, «альтіус» означає прагнення до висоти, подолання меж, досягнення кращих результатів. Наскільки відповідає своїй назві новітня російська розробка з чотирнадцятирічною історією створення?
Російський ударний безпілотник «Альтіус» під час випробувального польоту, незадовго до трощі у Татарстані. Фото з відкритих джерел
Згідно заявлених характеристик, російський ударний безпілотник «Альтіус» технічно видається перспективним. Розмах крил – близько 28,5 м, тривалість польоту – до 48 годин, бойове навантаження – до 1000 кг. Він перевищує MQ‑9 за розмірами та може нести ракети класу «повітря – земля» або авіабомби.
Але на цьому подібність з американським дроном завершується. Система керування російського БпЛА не має надійного супутникового компонента, а масштабування виробництва ускладнене санкціями та браком імпортних мікросхем. Нещодавня аварія в Татарстані показала: навіть на етапі випробувань російська розробка не здатна стабільно функціонувати.
Навіщо ж тоді Росії, черговий «аналоговнєт»?
Причин, на нашу думку, декілька. Передусім – для запоребрикової пропаганди важлива красива картинка, як доказ технічної спроможності російського ВПК. Також безумовною є внутрішня споживацька потреба – перекрити залежність від іранського технологічного імпорту (який може в будь-який момент припинитися) і конкурувати з іноземними зразками. І, звісно ж, не варто виносити за дужки мрії підзаробити. Ймовірно, що Кремль просуватиме цей виріб до країн-сателітів, таких, як-от Білорусь.
Усе це, однак, бачиться радше як стратегія компенсації, ніж реальна технологічна перевага. РФ зробила спробу створити платформу, що за базовими параметрами відповідає класу MALE-дронів. Але формальна відповідність цифрам не означає практичної ефективності. На відміну від американського MQ‑9 Reaper або китайських аналогів, російський дрон не підтвердив своєї боєздатності в реальних умовах, ба, навіть в умовах випробувань.
Ключовою залишається відмінність у підходах: США й Китай спираються на розгалужену й ешелоновану екосистему озброєнь, де дрон – лише один з елементів. Росія ж і далі намагається створити «диво-зброю» у вакуумі – без належної супутникової підтримки, логістичної стабільності чи технологічної незалежності.
Богдан Булава, Іван Ступак
Ілюстрації з відкритих джерел у мережі «Інтернет»
Новини з передової