Чи стане небо чистим від «шахедів»?
30.06.2025 10:00
Укрінформ
Сили оборони України розраховують на нові військово-технічні рішення
Днями в розмові з журналістами Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський повідомив, що близько 40 відсотків російських «шахедів» в Україні збивають сили мобільних вогневих груп. Ураження і знешкодження решти ворожих безпілотників відбувається завдяки застосуванню традиційних засобів ППО, винищувальної і армійської авіації, підрозділів РЕБ та зенітних дронів.
Олександр Сирський
За словами Головкома, на тлі посилення російських повітряних атак по Україні загальна ефективність знищення БпЛА типу «Shahed» усіма силами й засобами нашої протиповітряної оборони наразі складає приблизно 82 %.
Щоб покращити цей показник, в ЗСУ шукають та опробовують нові перспективні військово-технічні рішення для боротьби з російським повітряним мотлохом. Серед того, що сказав Олександр Сирський, є насправді дуже цікаві речі.
НЕ ФАНТАСТИКА: ЗЕНІТНІ РОБОТИ ПРОТИ БПЛА
Головком оприлюднив інформацію про створення в Україні експериментального підрозділу для випробування роботизованих модулів протиповітряної оборони.
Докладної інформації про новий підрозділ надто мало, що зрозуміло, оскільки вона засекречена. З назви можна зрозуміти, що спеціалізується він на випробуваннях автоматизованих модулів, які розробляють в Україні, і вони здатні знищувати повітряні цілі без втручання людини.
Sky Sentinel. Ілюстрація: UNITED24 ЗМІ
Про один із таких роботизованих модулів, а саме – Sky Sentinel, або ж «Небесний страж», нещодавно у ЗМІ розповіли його розробники. За їхніми словами, у створеній українськими інженерами бойовій платформі всі завдання щодо виявлення, взяття у приціл, супроводження та прийняття рішення на ураження БпЛА делеговані штучному інтелекту.
Це означає, що Sky Sentinel у режимі реального часу здатний виявити й розпізнати ворожий безпілотник, розрахувати його швидкість, похибку на опір вітру, передбачити точку зіткнення кулі (снаряда) з ціллю й відкрити вогонь на ураження. Водночас заявлено, що модуль може ефективно працювати по дронах та інших повітряних об’єктах, які рухаються зі швидкістю до 800 км/год.
Максимальну дальність ураження озброєнням роботизованої платформи не розголошують, однак, прицільна дальність стрільби з важкого кулемета M2 Browning, який видно на оприлюднених світлинах, сягає 1500 метрів.
Також імовірно, що цей чи подібні роботизовані модулі можуть чи будуть оснащуватися гарматним озброєнням калібру 20–30 мм зі збільшеною дальністю ураження.
З відомого ще те, що коштує така турель близько 150 000 доларів. На думку розробників, для ефективного захисту міста необхідно встановлювати від 10 до 30 роботизованих платформ, і масове розгортання їх убачається економічно доцільним, оскільки одна установка є дешевшою за звичайну керовану ракету будь-якого зенітного ракетного комплексу.
ДРОНИ-КАМІКАДЗЕ ЗАМІСТЬ РАКЕТ
Іще два роки тому такою екзотикою, як зараз зенітні роботи, вважали FPV-дрони для перехоплення повітряних цілей.
Своїй появі ця протиповітряна зброя завдячує російським розвідувальним БпЛА. Ідея знищувати ворожі Орлани і Zala за допомогою FPV-дронів виникла в піхотинців, яким ці стерв’ятники в прямому сенсі не давали життя.
Нині ж із ворожими безпілотниками, не тільки розвідувальними, а й ударними, зокрема й Shahedами, ведуть боротьбу цілі підрозділи, озброєні FPV-перехоплювачами. Бойова робота з виявлення і знищення ворожих повітряних цілей ведеться не тільки уздовж лінії бойового зіткнення, а й у різних регіонах у глибині України.
Наразі Збройні Сили активно розвивають напрямок дронів-перехоплювачів, націлений на протидію далекобійним БпЛА типу Shahed-136.
Наприклад, про створення підрозділів перехоплювачів безпілотних літальних апаратів нещодавно повідомили в повітряному командуванні «Захід».
Під час зустрічі з представниками ЗМІ Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оцінив результативність застосування таких підрозділів у 70 %, що майже вдвічі ефективніше від мобільних вогневих груп.
Основною перепоною в масштабуванні подібних зенітних підрозділів, за словами Головкома ЗСУ, залишається недостатня кількість наявних тактичних радарів типу Rada або їхніх аналогів, які застосовують для виявлення повітряних цілей
«В наявності – одиниці, а треба – сотні», — прокоментував він суть проблеми.
КОЛИ ПОПИТ БІЛЬШИЙ ЗА ПРОПОЗИЦІЮ
RADA ieMHR. Фото: DRS RADA Technologies
Відомо, що перші три радари RADA ieMHR закупила й постачила в Україну волонтерська литовська організація Blue/Yellow ще у квітні 2023 року.
Усього ж литовські волонтери планували передати ЗСУ 16 одиниць такого обладнання, до того ж чотири з них, як передбачали, будуть постачені в мобільній версії. Звісно, що відомостей, скільки наразі подібних РЛС є в Україні, у відкритому доступі немає.
Натомість відомо, що розробник цих РЛС, ізраїльська компанія DRS RADA Technologies заявила про здатність RADA ieMHR виявляти нано БпЛА на відстані 10 км.
Для розуміння: нанобезпілотники зазвичай мають довжину в межах 10– 20 сантиметрів і важать від 18 до 70 грамів, що дає їм змогу легко маневрувати у вузьких просторах.
Середні безпілотники, наприклад, ті ж «шахеди», як і гелікоптери, радар «засвічує» на відстані 45 км, а винищувачі бачить за 65 км (на низькій висоті – 35 км), важкі транспортні літаки – 100 км.
У перспективі дефіцит західних тактичних радарів мають із часом компенсувати українські вироби. В інтерв’ю одному з вітчизняних видань консультант фонду «Повернись живим» Тарас Тимочко розповів, що відповідні зразки українських РЛС випускають вже щонайменше пів року та використовують підрозділи зенітних дронів.
Тимочко каже, що українська технологія простіша та стабільніша в застосуванні, оскільки була зроблена саме під завдання перехоплення безпілотників. Наші військові також дуже схвально відгукуються про український аналог RADA, зазначаючи, що працювати з ним простіше в порівнянні із західними РЛС, які мають багато налаштувань та режимів роботи. Однак українському виробникові бракує масштабування. Запити зростають, а спроможність виробництва за ним не встигає. Черга на отримання моделі просто із заводу становить 13 місяців…
Дуже обнадійливою на цьому фоні прозвучала заява міністра оборони Нідерландів Рубена Брекельманса, який днями повідомив про те, що його країна замовила 600 000 українських дронів для потреб Сил оборони і поставить Україні 100 радарів, призначених для виявлення безпілотників.
І хоча точна модель РЛС не розголошується, з відкритих джерел відомо, що передбачені до постачання радари здатні виявляти БпЛА і передавати інформацію про їхнє переміщення системам протиповітряної оборони, призначеним збивати повітряні цілі. Усі нідерландські радіолокатори мають надійти в Україну до кінця поточного року.
ПРО ЛЕГКОМОТОРНИХ ХАНТЕРІВ
Іще одним вагомим інструментом у боротьбі з «шахедами» можуть стати літаки легкомоторної авіації. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час вищезгаданої зустрічі з журналістами окремо наголосив на важливості розвитку легкомоторної авіації у протидії ворожим БпЛА.
«Одним із перспективних напрямів протидії «шахедам» є застосування легкомоторної авіації. Вона в нас є, і є нові проєкти завдяки фінансовій і матеріальній допомозі з боку наших іноземних партнерів. Цей напрям розвиватиметься. Ми отримуємо сучасні літаки легкомоторної авіації, які мають сучасне озброєння та засоби навігації, що підвищить ефективність протидії ударним дронам росіян», – заявив Головнокомандувач ЗСУ.
Ця заява резонує з оголошеним експериментальним проєктом Міноборони України щодо посилення ППО, в межах якого члени воєнізованих формувань та ДФТГ зможуть допомагати Силам оборони України збивати російські безпілотники.
Зокрема, проєкт передбачає, що виявляти, супроводжувати та збивати повітряні цілі ворога бійці відповідних формувань зможуть за допомогою не лише особистої зброї, а й дронів і літаків.
Літак Як-52 українських Повітряних Сил в камері російського розвідувального безпілотника "ZALA". Червень 2024. Україна. Кадр з відео @vysokygovorit
До слова, перший досвід застосування в боротьбі з БпЛА легкомоторної авіаційної техніки в Україні було зафіксовано у квітні минулого року. Тоді як повідомляли у ЗМІ, поршневий навчально-тренувальний літак Як-52 збив над Одещиною російський розвідувальний безпілотник.
АКУЛИ-ДРОНОЛОВИ
Легкомоторний літак Shark (фото літака – Shark.Aero)
Створення авіаційних підрозділів легкомоторних перехоплювачів – цілком слушна ідея, допомогти з якою готові наші європейські партнери. Нещодавно Україна отримала перший легкомоторний двомісний літак SHARK від чесько-словацької компанії SHARK.AERO, обладнаний антидроновим комплексом РЕБ.
Про це стало відомо завдяки французькому авіаційному оглядачу П'єру-Анрі Шюе, який зустрівся з представником компанії SHARK.AERO під час Паризького авіасалону – 2025 і виклав у мережу відповідне відео.
«Ми вирішили створити SHARK, орієнтований на електронну війну в Україні. Ми просто обладнали його антеною для виявлення та відстеження загроз від дронів. Так ми можемо виявляти електромагнітні профілі різних дронів, таких як Shahed, Орлан тощо. Після виявлення цих дронів ми можемо їх нейтралізувати за допомогою глушителів, які ми розмістили під літаком», – розповів на камеру представник компанії.
Із озвученого випливає, що антидронова система РЕБ цього літака складається з двох компонентів. Один із них спрямований на придушення сигналів системи позиціювання GNSS, інший призначений для глушіння відеоканалів і системи керування дронами.
За висоти польоту 1800 метрів літак може придушувати ворожі системи в колі діаметром 9 кілометрів. Дальність польоту на крейсерській швидкості 270 кілометрів на годину становить 2000 кілометрів. А за використання економного режиму літак може протриматися в повітрі майже 12 годин. Максимальна швидкість легкомоторника становить 300 кілометрів на годину.
Окрім того, SHARK обладнаний парашутом, який розрахований на безпечне приземлення всього літака у випадку нештатної ситуації. Його може активувати або пілот, або штурман.
Максимальна висота польоту становить до 18 000 футів (5500 метрів). Для польотів на такій висоті літак оснащений кисневим генератором.
СТАРА ДОБРА АРМІЙСЬКА АВІАЦІЯ. АПГРЕЙД
Посилення боротьби з російськими безпілотниками передбачає не тільки розвиток нових напрямів протиповітряної оборони, а й удосконалення перевірених часом і війною.
Відповідаючи на запитання журналістів, Олександр Сирський зауважив, що армійська авіація також робить вагомий внесок у боротьбу з ворожими дронами, щодня беручи участь у таких операціях.
Перше відеопідтвердження роботи українських вертолітників із відбиття російських далекобійних атак дронами-камікадзе Shahed-136 було поширене в мережі наприкінці серпня минулого року.
Тож фактично армійська авіація Сухопутних військ ЗСУ вже майже рік залучена до виконання завдань протиповітряної оборони під час масованих атак російських безпілотників.
За словами Головнокомандувача ЗСУ, цей напрям збройної боротьби активно розвивається, зокрема, завдяки співпраці з партнерами з різних країн, насамперед, із Канади.
«Ми масштабуємо цей напрям. Організовано співпрацю з партнерами, передусім канадськими, які дають нам змогу отримати сучасні системи спостереження й прицілювання, що підвищують бойові можливості наших гелікоптерів», – заявив Головнокомандувач ЗСУ.
Зазначимо, що Канада є одним із лідерів з виробництва військової оптики, зокрема приладів для спостереження і прицілювання. Можливо, йдеться про компанію L3Harris WESCAM, яка співпрацює з провідними світовими виробниками авіаційної й безпілотної техніки, постачаючи їм оптичні системи.
У лінійці обладнання, яке виробляє компанія, є серія багатосенсорних, багатоспектральних, електрооптичних та інфрачервоних (EO/IR) систем спостереження та цілевказання , які підтримуть розвідку, спостереження, рекогносцювання та цілевказання в повітрі, на суші та на морі.
Тож модернізація авіаційного компонента, встановлення сучасного високотехнологічного обладнання на українські Мі-8 та Мі-24 значно посилить спроможності нашої армійської авіації в боротьбі з ворожими повітряними цілями, зокрема й «шахедами».
Іван Ступак, Київ
Фото й відео із відкритих джерел
Новини з передової