«Залізні солдати» на передовій: як роботи змінюють тактику бою
20.05.2025 09:00
Укрінформ
З початку вторгнення МОУ кодифікувало і допустило до експлуатації у Силах оборони понад 70 наземних роботизованих комплексів
Ще десять років тому роботи на полі бою здавалися елементом наукової фантастики або дорогими, винятковими іграшками для армій найбагатших країн світу. Сьогодні ж наземні безпілотні роботизовані платформи відіграють дедалі помітнішу роль на полі бою у російсько-українській війні. «Залізні солдати» виконують завдання з розвідки, доставляють вантажі і боєприпаси, евакуюють поранених, здійснюють вогневу підтримку дій наших підрозділів.
Важливо, що українські наземні роботизовані комплекси дуже швидко еволюціонують. Лише кілька років минуло від перших експериментальних платформ до існування широкої лінійки зразків, що різняться за функціями та призначенням. Українські інженери та виробники швидко реагують на потреби фронту.
ІСТОРІЮ ЗАПОЧАТКУВАВ РОБОТ-КАМІКАДЗЕ
З початку широкомасштабного вторгнення Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до експлуатації у Силах оборони понад 70 наземних роботизованих комплексів, близько 90% з них – українського виробництва. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
З початку 2025 року оборонне відомство допустило до експлуатації майже два десятки НРК.
Ratel S Фото: instagram.com/ratel.ukraine
Першим кодифікованим та допущеним до експлуатації наземним роботизованим комплексом українського виробництва став RATEL S. Цей наземний робот-камікадзе виготовили для знищення різних цілей на полі бою. Робот має спеціальну нішу, в якій можна розмістити дві протитанкові міни або два фугаси. Цей робот може уразити техніку або інші ворожі цілі на відстані до 6 км. НРК пройшов бойове хрещення на фронті. На основі досвіду бойового застосування та практичних коментарів наших захисників розробники комплексу втілили ідеї щодо подальшого удосконалення та розвитку системи.
ВІД МАЛЕНЬКИХ РОБОТІВ ДО “ЗМІЯ-БРОНЬОВАНОГО”
Кількість нових зразків НРК на фронті стрімко зросла. Розширюється і функціональна номенклатура – за цільовим призначенням, типом шасі, бойовим навантаженням, захищеністю, прохідністю тощо.
Сили оборони використовують весь наявний арсенал НРК – від маленьких роботів, наприклад розвідувального “Легіт-S”, якого може переносити один військовослужбовець, до важких багатофункційних – наприклад гусеничного “Boar-TAC” чи “Змія-броньованого”. Останні можуть перевозити на собі сотні кілограмів вантажу, тяглових зусиль їхніх двигунів вистачає, щоб витягнути застряглу автомобільну техніку.
Також українські оборонці мають у арсеналі специфічні за будовою НРК. Наприклад, логістично-евакуаційний FOXTAC за конструкцією нагадує самохідні ноші на колісно-гусеничному ходу із приземкуватим, малопомітним силуетом. “Змій-розміновувач” – броньована машина для розмінування в мініатюрі. Ударні “Лють” і “D-21-12R” – можуть оснащуватись бойовими модулями з кулеметом. Роботи “Танчик”, “Вепр” і “Буревій”, наче міні-танки, мають гусеничне шасі, яке забезпечує високу прохідність на складному рельєфі місцевості, а гексодрони типу “Равлика”, чи «Теслі» – це про маневреність в обмеженому просторі й живучість конструкції.
РОБОТИ – ЯК НОВА ФІЛОСОФІЯ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ
У грудні 2024 року воїни одного з підрозділів Сил оборони поблизу населеного пункту Липці на Харківщині провели штурм ворожих позицій виключно за допомогою наземних роботів і повітряних дронів. Керовані досвідченими операторами українські наземні роботи забезпечили умови для просування наших військ на полі бою. У місії брали участь наземні дрони з кулеметами, наземні дрони-камікадзе, які мали підірвати перешкоди або укриття, а також дрони, які мали розміновувати або, навпаки, заміновувати певні ділянки фронту.
Наземні роботи перестають бути екзотикою. Серед пріоритетних наших завдань – перейти до системної програми насичення військ НРК, щоб роботи максимально замінили солдатів.
Роботи – це не лише нова зброя. Це нова філософія ведення війни: мінімізувати втрати, посилити ефективність, досягти переваги за рахунок технологій. І Україна вже прокладає собі шлях у цей новий вимір.
Богдан Булава
Новини з передової