Про формування та переваги румунського вікаріату, богослужіння рідною мовою, румуномовні парафії, які переходять до ПЦУ, та міти, які поширює УПЦ — далі в інтерв’ю «Шпальти».
Попри все частіші переходи буковинських парафій до Православної церкви України, значна частина релігійних громад на Буковині залишається у підпорядкуванні УПЦ (МП). Зокрема питання переходу залишається відкритим для більшости румуномовних парафій. Водночас у ПЦУ наголошують, що румуномовні громади мають можливість проголосувати за перехід у румунський вікаріат — окрему церковно-адміністративну одиницю у складі Православної церкви України.
Як працює вікаріат
Єпископ Чернівецький та Буковинський Феогност в інтерв’ю «Шпальті» розповідає, що вікаріат де-юре діє, відколи ПЦУ отримала Томос про автокефалію у 2019 році.
«Вікаріат — це окрема інституція для тої чи іншої громади. У нашому випадку — для етнічної групи румунів та румуномовних українців в Україні», — каже єпископ.
У вікаріаті віряни можуть зберігати рідну мову богослужіння, а також культурні аспекти, звичаї та традиції. Безпосередньо вікаріат підпорядковується предстоятелю Православної церкви України — митрополиту Епіфанію.
За словами Феогноста, під час створення румунського вікаріату за основу брали досвід української національної меншини у Румунії.
Там український вікаріат вперше утворили ще 1948 року у місті Сигіт. Нинішнє ж вікаріатство діє з 1990 року.
«У Румунії вікаріат для українців працює багато років. Там існують програми для підтримки та допомоги вірянам, молоді, розвитку культури. Такого ж результату для румуномовних вірян прагнемо і ми».
Лише одна громада погодилася перейти у вікаріат
Єпископ додає, що наразі вікаріат ще не працює повноцінно. Храм архангелів Михаїла і Гавриїла з хутора Майдана у Сторожинці — поки єдина громада, яка погодилася перейти у румунський вікаріат.
Церква святих архангелів Міхаїла та Гавриїла / Фото: heritage-ua-ro.org
Наразі парафія у процесі перереєстрації. За перехід з УПЦ до ПЦУ віряни проголосували у лютому цього року.
«Раніше у церкві в Майдані служив отець Іоан Скіпор. Але 2014 року єпископ Чернівецький та Буковинський УПЦ Мелетій і благочинний Сторожинецького округу УПЦ Василь Ковальчук вигнали його з цієї церкви, і він був змушений їхати за кордон», — розповідає Феогност.
Сам Іоан Скіпор є етнічним румуном та довгий час був кліриком Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (МП). Але 25 січня 2025 року він офіційно покинув УПЦ та перейшов до ПЦУ.
Зараз священник перебуває за кордоном у сімейних справах. Феогност запевняє, що Скіпор має повернутися до України через пів року та розпочати звершувати богослужіння у сторожинецькому храмі.
Поки у румунському вікаріаті немає офіційно призначеного вікарія. Найперше це пов’язано з тим, що остаточно у його підпорядкуванні немає жодної громади. Головною кандидатурою на посаду є отець Іоан Скіпор зі Сторожинця.
«Не хочу заходити наперед, але я мав розмову з ним про це, він не проти очолити цей вікаріат. Думаю, що коли він повернеться із закордону, я представлю кандидатуру предстоятелю церкви. Якщо будуть ще якісь кандидати — будемо їх також розглядати», — каже Феогност.
Священник Іоан Скіпор та єпископ Феогност / Фото Чернівецько-Буковинської єпархії ПЦУ
За словами священника, деякі румуномовні парафіяни почасти також пропонують перейти з УПЦ (МП) до Румунської православної церкви замість Православної церкви України.
«Я сумніваюся, що Румунська православна церква захоче порушувати канони, створювати в іншій державі якусь свою церкву. Вони ж не росіяни».
Священники УПЦ хочуть переконати людей, що богослужіння буде лише українською
Також Феогност додає, що найбільш актуальним зараз є питання переходу громад, де переважна більшість населення — румуномовна. У селах та містах, де є як етнічні румуни, так і українці, потреби у вікаріаті не виникає.
«До нас у Катедральний собор преподобної Параскеви теж почасти приходять румуномовні віряни. І я якось запитав, чи є потреба служити частину літургії румунською мовою. Вони однозначно сказали, що такої потреби немає», — розповідає Феогност.
Священник Георгій Басараба також є етнічним румуном. Він служить в Усипальниці Буковинських митрополитів у Чернівцях, що на вулиці Зеленій. Богослужіння у ній проводять як українською, так і румунською мовами.
Каплицю до ПЦУ торік передала Чернівецька міська рада, а у жовтні там провели перше богослужіння.
«Люди приходять, але ми розуміємо, що це не парафія, це — каплиця серед цвинтаря. Як там УПЦ взагалі відкрила ту парафію, якщо в них нема на це ні документів, ні відповідних дозволів тощо?» — дивується єпископ Феогност.
Також додає, що вікаріат необхідний насамперед для того, аби віряни отримали гарантію дотримання своїх вимог.
Водночас єпископ додає, що все залежить від бажання тієї чи іншої громади. Навіть якщо вона цілком румуномовна, у неї залишається вибір перейти до ПЦУ і без вікаріату.
«Священники УПЦ хочуть переконати людей, що ми нібито порушимо домовленості чи схочемо, аби богослужіння велося лише українською. Але я авторитетно заявляю, що це міф. Ми не будемо забороняти те, для чого і створювався цей вікаріат передусім», — підсумовує Феогност.
фото Ігоря Константинюка
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media