Дрони на оптоволокні: терміново потрібен захист і багато кабелю
19.03.2025 09:30
Укрінформ
Ворог швидко наростив виробництво нових дронів, ми аврально виготовляємо подібні. Бригади зможуть їх придбати за власні бюджети
Росіяни почали використовувати на кордоні більше оптоволоконних дронів, розповів днями в телеефірі речник ДПСУ Андрій Демченко. «За останній час ми бачимо перевагу у використанні ворогом безпілотних літальних апаратів, які скидають вибухові пристрої. Це FPV-дрони. В тому числі на оптоволокні. Раніше переважала артилерія», – повідомив він.
Швидкого успіху російським військам у Курській області вдалося досягти, зокрема, завдяки значній концентрації ударної сили дронів, керованих через оптоволоконний кабель, того ж дня написало Forbes. Видання пише, що зараз росіяни виробляють тисячі таких оптоволоконних безпілотників і, цілком ймовірно, акумулюють їх для наступних операцій. Щоправда, Forbes у своєму матеріалі посилається на військового блогера «Російський інженер», який висловлює сподівання, що Росія матиме подібні успіхи й на інших напрямках. Ми ж маємо сподівання, що, якщо в українського війська є проблеми з постачанням найновіших видів БПЛА, то способи їх подолання вже шукають і знайдуть.
ВРАЖАЮТЬ У ЛІСІ Й ПІД ЗЕМЛЕЮ
Чому нова технологія стала дуже успішною, днями розповів у проєкті служби Радіо Свобода Донбас Реалії фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов, автор спеціалізованого каналу в Telegram «Про зв'язок від Сергія Флеш». За його словами, виробляти оптоволокно росіянам допомагають заводи в Китаї, за їх звітами кількість замовлень зростає, відповідно, масштабується виробництво дронів з котушками. А ми спостерігаємо, як частішає застосування їх на фронті й перетворюється на велику проблему для Сил оборони.
Китайська компанія демонструє дрони з котушками. Фото Skywalker
Дрони на оптоволокні можуть працювати в тандемі з коригувальником-мавіком. Той може годинами висіти в небі в очікуванні цілі. На відміну від FPV на радіоканалі, може опускатися на рівень землі і вражати техніку в найбільш «болючі» точки; залітати в підземні приміщення, глибоко в ангари, великі будівлі. А ще їх застосовують у лісах. Дерева – перешкода для радіосигналів, і досі ліси вважалися майже безпечними для пересування. Дрони ж на оптоволокні спокійно літають над лісовими дорогами і знижуються, де потрібно. Словом, дійсно створюють купу проблем.
Україна почала масштабувати виробництво таких дронів, але вже з запізненням, пояснював Флеш. Усього 6-8 виробників мають рішення (тестовані або навіть кодифіковані), які реально можна застосовувати для бойових дій. «Тактика використання, скажімо так, у росіян є більш ефективною, тому що вони вже мають досвід, – розповідав експерт. – Вони на кілька місяців раніше за нас почали застосовувати ці дрони».
У грудні 2022 – початку 2023 року наші інженери пропонували деяким військовим структурам розробки дронів на оптоволокні, розповідає авіаційний експерт і представник компанії-виробника РЕБ Анатолій Храпчинський. Але тоді їх порахували неперспективними. «Тепер страждаємо. Так, у цих дронів є купа недоліків (волокно вразливе, може рватися, не витримує полум’я тощо), але ворог їх подолав, наростив виробництво за рахунок «китайських товаришів» і працює ними на відстань до 20 км», – говорить він. Враховуючи, що ми цей кабель купуємо на китайському ринку, а для Росії там виконують спецзамовлення, перегнати ворога надскладно. «Головна проблема – у ворога виходить дуже швидко масштабувати будь-яку діяльність, – говорить Храпчинський. – Ледь помітивши наше слабке місце, він починає швидко виробляти ті чи інші засоби».
Командувач НГУ Олександр Півненко оглядає вироби власної майстерні НГУ у липні 2024 року. В той час вже тривали розробки українських дронів на оптоволокні. Фото Укрінформ
Протидії таким дронам, за словами Бескрестнова, поки не існує. Над цим працюють зараз і різні військові структури, і науково-технічні інститути, і команди молодих розробників. Навіть, за словами фахівця з радіотехнологій, студенти технічних вишів США. Точніше, комплекс захисту кожної окремої одиниці техніки є, але він такий складний і дороговартісний, що масово застосовуватися не буде. Отже, можна сказати, це не варіант. Пан Сергій радить військовим поки дбати про фізичні засоби захисту – ланцюги, укріплення, мобільні каркаси для техніки.
Захист військових позицій – це комплексний підхід, нагадує Храпчинський. Треба формувати ешелоновану систему захисту, яка буде протидіяти і класичним FPV, і оптоволоконним (подібно російським сітковим тунелям, які вони почали зводити на дорогах). «Ворог використовує такий захист позицій на напрямках, де наші застосовують дрони на оптоволокні, і стрілецькою зброєю їх відбиває, – розповідає експерт. – Треба адаптуватися, нові загрози виникають постійно».
І надважливе завдання – знайти якнайшвидше спосіб раннього виявлення дронів, говорить Храпчинський. Якщо вдасться дізнаватися заздалегідь, що летить і з якого напрямку, можна вчасно подбати про «зустріч».
ОПТОВОЛОКНО ТІЛЬКИ ПОЧАЛО НАДХОДИТИ
Звичайних FPV-дронів, в яких сигнал передається від пульта повітрям, за рахунок держпостачання в 429 окремого полку ударних безпілотних авіаційних комплексів «АХІЛЛЕС» вже цілком досить, розповідає його командир Юрій Федоренко. Але складніші пристрої іноді доводиться діставати альтернативними шляхами. Так, дрони з автоматичним донаведенням (на певній висоті можуть захопити ціль і летіти далі без пілота) доводиться закуповувати самостійно. «На деякі зразки просимо задонатити людей, бо вони ще не кодифіковані державою і ми не певні, що вони зможуть виконати своє завдання, – пояснює Федоренко. – Деякі виробники дають тестувати їх безкоштовно, бо зацікавлені в перевірці виробів у бойових умовах».
Є складнощі й з дронами на оптоволокні. За словами командира «Ахіллеса», збори коштів для їх придбання проводили вже двічі, хоча українські виробники й основний замовник останнім часом нарощували спроможності їх поставок і продовжують це робити. «Тільки зараз починають надходити перші такі дрони за держконтрактами, – розповідає капітан Федоренко. – Цієї весни, можна сказати, переважна більшість підрозділів, які застосовують БПЛА, будуть мати якусь мінімальну кількість дронів на оптоволокні, а на кінець літа очікуємо, що зможемо на деяких відтинках забезпечити паритет із противником».
Інша велика біда – протидія ворожому оптоволокну. Поки що, за словами Юрія Федоренка, бійці просто вчаться збивати їх із рушниць – це можливо за рахунок величини дрона (котушка з кабелем її значно збільшує). «Є ряд розробок, які тестуються. Очікується, що вони дозволять перебивати оптоволоконний кабель, але тестування займе якийсь час, – розповідає командир. – Хоча на війні час летить швидко, бо ти в постійній боротьбі». А поки що, як написав Сергій Бескрестнов на своєму ТГ-каналі – «сітки на позиціях, сітки на танках, сітки на дорогах. Рибальські, саморобні, заводські. Волосінь, нитки, дріт. Це всі шанси вижити в боротьбі з дронами на оптиці. На чекайте чудес. Будьте павуками».
Якщо дрон підлітає не стрімко, його пробують збивати стрілецькою зброєю. Фото ілюстративне Укрінформ
FPV-дрони скидати з рахунків ще теж рано. Не в будь-яких умовах можна застосовувати оптоволокно – як мінімум, є чимало фізичних обмежень для цього. Та й вартість такого дрона мінімум на 500 доларів вища (додає котушка), тобто оптоволоконні безпілотники досі не вважалися масовим рішенням, застосовувалися частіше для ураження рідкісних видів техніки. Звичайні «повітряні» FPV стабільно тримають ефективність на рівні 30%. «Якщо 3 з 10 дронів досягають цілі, це вважається хорошим результатом, – говорить Юрій Федоренко. – Є відтинки, на яких ефективність складає і 60-70% (де протидія ворога помірна)». Не втрачати результативність, за його словами, дозволяє те, що зараз держава постачає вже більше саме вдалих зразків (невдалі відсіюються), і ці засоби стали більш уніфікованими, зрозумілими для пілотів і майстрів, що їх обслуговують.
Потрібні дрони на оптоволокні чи ні на конкретній ділянці військовим доповідають засоби радіоелектронної розвідки. «Якщо є розуміння радіообстановки на ній, то розуміємо, на яких діапазонах можемо працювати по ворогу, – говорить Анатолій Храпчинський. – Розвідка виявляє ворожі засоби РЕБ і тоді визначаємося, що протиставити». Якщо обстановка надто складна, засобів РЕБ густо – тоді в хід іде оптоволокно. Якщо ще є частоти, які ворог не використовує – відкритий шлях для дронів на цих частотах, каже експерт.
БІЛЬШЕ КОШТІВ БРИГАДАМ І «МОДУЛЬНОСТІ» ДРОНАМ
У постачанні фронту «пташок» є певні складнощі. Не те щоб непереборні, але такі, що потребують негайної реакції. Держава вже зробила кілька ключових кроків для позитивних змін, щоб максимально забезпечувати фронт власними дронами, каже командир полку «Ахіллес» Юрій Федоренко. Зокрема, військовим частинам дозволили напряму закуповувати БПЛА, вони матимуть на це власні бюджети. Міноборони виділятиме бригадам по 2,5 млрд грн на місяць (а це 30 млрд грн за рік) на закупівлю БПЛА. Усього, за підрахунками «Економічної правди», за рахунок переказів 10% від ПДФО військовослужбовців та коштів благодійних фондів, міських рад військові частини матимуть близько 40 млрд грн для закупівель на свій розсуд (ймовірно, переважно українських FPV-дронів та китайських безпілотників Mavic).
«Закуповувати самостійно – це супер. Тільки командир знає, що саме потрібно його підрозділу в конкретний момент для виконання бойових завдань, – говорить Юрій Федоренко. – Зараз частини вчаться це робити». Процес не простий, бо в складі закупівельних груп мають бути юристи, фінансисти, що розуміються, як купувати без перевищення лімітів і порушень законодавства, які ініціативи висунути, щоб процес спростити. Але освоїти цю науку цілком реально.
Щодо державних поставок, єдина вимога, яку слід враховувати на майбутнє – забезпечити модульність систем управління, говорить Федоренко. Потрібно, щоб у дронах була передбачена можливість швидкої зміни комплектуючих, які відповідають за прийом сигналу управління та передачі відеозв’язку. Це не дрібниця, а вимога часу. Держава замовляє задовго наперед, а ситуація на полі бою змінюється мало не щодня. Сьогодні потрібен дрон з одними характеристиками, завтра – з іншими і було б добре, якби комплектуючі були легкозмінними, а не впаяними, як зараз. «Самостійно ми купуємо у виробників дрони саме модульні – пояснює капітан Федоренко. – З’явилась нова частота – і адаптація дрона займає 30 секунд, а не 15-20 хв. роботи з паяльником». І, відповідно, треба передбачити можливості для підрозділів закуповувати додаткові комплектуючі, повертати непотрібні чи обмінюватися ними з іншими частинами. Так вдасться подолати проблему втрати технологічної актуальності дронів за той час, що йде на виконання держзамовлення (та й будь-якого великого замовлення).
Бійці роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «РУБАК» 118 ОМБр налаштовують FPV-дрони на свої потреби, квітень 2024 року. Фото Укрінформ
І росіяни про це вже, здається, подбали. Так, у Телеграм-каналах зараз поширюється відео, на якому російські військові демонструють арабським журналістам модульний FPV. У ньому змінюються камери і модулі різних діапазонів з антенами, додається модуль оптики. І робиться все це просто в полях.
Ідеально було б збільшувати це пряме фінансування бригад на закупівлі БПЛА – саме таких, які потрібні на поточний момент, вважає начальник штабу 475-го окремого штурмового батальйону «CODE 9.2» у складі 92-ї ОШБр Андрій Міщенко. «І супутніх засобів для них, щоб безпілотник полетів, треба ще багато чого до нього», – каже він. А ще – збільшити фінансування програми «Дрони за бали». З минулого літа з подачі Мінцифри та Держспецзв’язку працює система бонусного розподілу дронів між підрозділами за ефективністю використання – за знищену ворожу техніку пілотам нараховують бали, які можна обміняти на нові безпілотники. В листопаді Міщенко в інтерв’ю Укрінформу розповідав, що 12 екіпажів у роті важких бомберів знищували вже стільки ворожих цілей, що за рахунок одних лише балів батальйон повністю перекривав поточні втрати за місяць і навіть мав невеликий запас. «Бюджети, виділені на цю програму, вже не перекривають потреби всіх підрозділів-учасників», – пояснює командир.
Але і централізовані поставки повинні бути, впевнений Федоренко, бо гарантовані контрактами гроші дозволяють плануватися, розвиватися підприємствам, а це – гостра потреба. «У нас постійний дроновий голод і так буде до завершення війни, – каже він».
Тетяна Негода, Київ
Перше фото Укрінформ
Новини з передової