Всесвітній день бджіл
Щорічно 20 травня відзначаємо Всесвітній день бджіл. Свято започаткувала Організація Об’єднаних Націй у 2017 році. Ініціатором створення виступила Словенія. Така дата святкування обрана з двох причин: 20 травня – день народження першого в історії бджоляра на ім’я Антон Янша (1734 рік), підвищена активність цих комах спостерігається саме у травні.
Щоб підкреслити важливість запилювачів, загрози, з якими вони стикаються, та їхню роль у сталому розвитку, ООН оголосила 20 травня Всесвітнім днем бджіл. Мета – активізувати зусилля щодо захисту бджіл та інших запилювачів, які можуть суттєво допомогти у вирішенні глобальних проблем продовольчого забезпечення та зменшенні голоду в країнах, що розвиваються. Моніторинг їхнього занепаду та запобігання втраті біорізноманіття мають вирішальне значення.
Бджоли, разом з іншими запилювачами, такими як метелики, кажани та колібрі, все частіше опиняються під загрозою через діяльність людини. Запилення є вирішальним процесом для виживання наших екосистем. Майже 90% квіткових рослин у світі частково або повністю покладаються на запилення тварин. Це включає понад 75% світових продовольчих культур і 35% світових сільськогосподарських угідь. Запилювачі не лише роблять безпосередній внесок у продовольчу безпеку, але й є життєво важливими для збереження біорізноманіття.
Впровадження більш різноманітних сільськогосподарських систем та зменшення використання шкідливих хімікатів може посилити запилення, покращити якість та кількість продуктів харчування, що принесе користь як людям, так і екосистемам.
Бджоли стикаються зі значними загрозами. Темпи вимирання видів зараз у 100-1000 разів вищі за середні через дії людини. Близько 35% безхребетних запилювачів, таких як бджоли та метелики, і близько 17% хребетних запилювачів, таких як кажани, знаходяться на межі зникнення у всьому світі.
Якщо ця тенденція збережеться, поживні культури, такі як фрукти і горіхи, можуть бути все більше замінені основними продуктами харчування, такими як рис, кукурудза і картопля, що призведе до менш збалансованого раціону. Інтенсивне землеробство, зміни у землекористуванні, монокультурне вирощування, пестициди та підвищення температури, пов’язане зі зміною клімату, – все це посилює проблеми, з якими стикаються бджолині популяції та якість харчових продуктів.
Кожен з нас може змінити ситуацію на краще, якщо зробить наступне:
- Висаджуючи різноманітні місцеві рослини, які цвітуть у різний час
- Купуючи натуральний мед та продукти у місцевих фермерів, які практикують стале сільське господарство
- Уникаючи використання пестицидів, фунгіцидів та гербіцидів у наших садах
- Захищати колонії диких бджіл, коли це можливо
- Спонсорувати вулик або створити фонтан бджолиної води, залишивши миску з водою на вулиці
- Підтримка лісових екосистем
- Підвищення обізнаності в наших громадах про важливість запилювачів.
Пасічники або фермери можуть:
- Зменшити або змінити використання пестицидів;
- Диверсифікувати посіви та висаджувати привабливі культури навколо полів;
- Створювати живоплоти.
Зменшення чисельності бджіл впливає на всіх нас!
Українці з давніх-давен активно займаються бджільництвом. Окрім вживання в їжу, мед використовували для приготування ліків та звершення обрядів. З часів Київської Русі й донині Україна славиться великим експортом меду. До речі, український бджоляр Петро Прокопич заснував першу школу пасічників на території Європи.
ЦІКАВІ ФАКТИ
- Бджолина сім’я може досягати 80 тисяч бджілок, причому плідна матка тільки одна (вона відкладає близько 2 тисяч яєць на день).
- Налічується аж понад 15 тисяч різновидів бджіл.
- Задля виготовлення чайної ложки меду 12 комашок мають працювати усе життя.
- Бджола робить приблизно 200 помахів крилами за секунду.
Метою Всесвітнього дня бджіл є звернення уваги людства до вшанування працелюбних комах, завдяки яким відбувається процес запилення; залучення до бджільництва та оберігання бджіл.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні