«Конструкторське бюро» поблизу поля бою, або Як ЗСУ опановують багаторазові дрони
Репортаж
20.03.2024 12:10
Укрінформ
Військові не лише вправно керують «пташками», а й уміють їх самостійно збирати
Безпілотники-бомбери переважно працюють на окремих частотах керування. Це фактично такі ж FPV-дрони, як і «камікадзе», але їхня перевага полягає в тому, що вони оснащені системою скидання боєприпасів. Після скидання БпЛА можна повернути й використати знову. Один дрон-бомбер здатний скинути десятки боєприпасів. Але все ж таки це – витратний матеріал, і кожен виліт може бути останнім.
МАТЕМАТИКА ВІЙНИ В ПОВІТРІ
– «Одна пташка – одна ціль» – такою раніше була «математика» в розумінні командирів. Якщо з першого разу не влучив, то відійди убік, нехай працюють інші підрозділи. Але ми з цим категорично не згодні. Адже, коли ми говоримо, наприклад, про роботу артилерії, то вона ніколи з першого разу не б'є в ціль. Треба пристрілювальний постріл, а іноді навіть не один, а два-три. Собівартість снаряда до гармати, умовно, – 5 тис. доларів, собівартість ударної «пташки» – 500 доларів. Навіть якщо я випущу шість «пташок» на ураження однієї цілі, то це буде менше від вартості артснаряда. Тобто не має бути так, що на одну ціль можна використати лише один дрон, – стверджує командир роти ударних БпЛА 116-ї окремої механізованої бригади на ім'я Максим.
Боєць каже, що сьогодні треба збільшувати кількість підрозділів ударних безпілотних комплексів. Нинішню війну вже давно «охрестили» війною технологій та дронів, тож військо має адаптуватися та змінюватися.
– Наш підрозділ працює автономно. У нас є свої інженери, розвідники, пілоти-ударники, сапери. Ми налагодили роботу, готові виїжджати на бойові завдання і працювати. Головне – мати достатньо дронів та взаємодіяти з іншими підрозділами, щоби не заважати один одному, а взаємопосилювати роботу, – говорить Максим.
Бійці 116-ї бригади неодноразово виконували завдання на «гарячих» напрямках: були і в Авдіїївці, і під Роботиним.
– З Авдіївського напрямку переїхали на Запорізький. Там було дуже складно саме для пілотів, бо на маленькій площі було зосереджено дуже багато «літунів». Як наших, так і їхніх. Через це відео перебивається постійно. Велика концентрація FPV-дронів була, і працювати надскладно. Ми маємо черги польотів, напрацювали алгоритм, що і як правильно робити. На своїх помилках вчилися, – розповідає аеророзвідник на позивний «Зіп».
Максим зауважує, що «орки» мають перевагу в небі.
– Гатить їхня авіація, вони скидають КАБи – це півтонна або і більша бомба, працює їхня РСЗВ, артилерія. Раніше вони часто використовували «Солнцепьоки», але тепер ми їх трошки «мінуснули», дронами дістаємо, – додає він.
Сьогодні бійці переходять на нові частоти керування. Це треба, щоби зберегти дрони, збільшити дальність польоту і ефективність використання.
Висотні ретранслятори – пристрої, які підсилюють радіосигнал, – збирають власноруч, у вільний (між бойовими завданнями) час. Неподалік від поля бою бійці влаштували «конструкторське бюро».
ЗБИРАННЯ ДРОНІВ У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ
– Цей пристрій передає зображення пілоту. Це висотна станція керування дронами. До війська БпЛА приходять з різними налаштуваннями, і не завжди такими, як нам потрібно. Тож удосконалюємо, – каже «Зіп».
Одному безпілотному екіпажеві потрібен один такий ретранслятор. Але через те, що обладнання виходить з ладу, зокрема і через погодні умови, – дощ, сніг, вітер, – має бути сформований певний запас.
Разом із ретрансляторами бійці збирають і дрони-бомбери. Кажуть, все це займає чимало часу: до 4 годин на один дрон може піти.
– У дитинстві мав бажання щось паяти, збирати, але в житті займався зовсім іншою справою – працював у лісовому господарстві. Тобто нічого спільного зі складанням передавачів, дронів та аеророзвідкою. Тепер збираю висотний ретранслятор, який буде встановлений на FPV-дроні й «перекидатиме» відео з іншої «пташки». Буває таке, що доводиться працювати з низин і треба мати хорошу видимість, – пояснює «Зіп».
Він служить разом з рідним братом. Якщо «Зіп» ліпше знається на різних технічних моментах, то брат із позивним «Єгер» – добрий пілот.
– Трапляється, що є бомбезний пілот, але повинна бути і злагоджена команда: і сапер, і пілот, який маршрут прокладає… Треба вміти орієнтуватися на місцевості, боротися з РЕБом, – кажуть бійці.
Поки ми розмовляємо, кожен із військових займається своєю справою. Процес збирання видається простим, ніби дорослі дядьки складають конструктори, але це лише на перший погляд. Ці «конструктори» здатні вразити як живу силу, так і техніку. Дрон може нести на собі снаряд вагою до 2,5 кг. Наприклад, кумулятивний.
– Влітку в Роботиному дронами ми вражали дальні цілі. Було таке, що вразили машину з БК. Феєрверк ще той, – кажуть.
З ОДНИМ АВТОМАТОМ НЕ ДУЖЕ ПОВОЮЄШ
Військові мають і трофейні дрони. Між собою називають їх «донорами». Звучить трошки дивно, але пояснюється логічно: ворожі «пташки» розбирають на запчастини або ж переробляють і потім «повертають» ворогу під час скидання.
– Ось це – ворожий дрон. Його вполювати в районі Роботиного. Дрон-камікадзе, був з боєприпасом, але той не здетонував. Тому ми його і перехопили. Інформацію про пілота через дрон тепер отримати вже неможливо, але використати саму «пташку» можна, – говорять аеророзвідники.
Військові пояснюють, що ще кілька місяців тому не було стільки засобів РЕБу, і ворог не так добре ховався, як тепер. Тоді легше було перехопити картинку, яку знімає ворожий дрон, а також вирахувати, звідки працює пілот.
Бійці не втомлюються повторювати: роль дронів у війні з Росією є надзвичайно важливою, а їхня відсутність призводить до втрат бійців.
– Раніше ми були просто розвідниками, та зрозуміли, що з одним автоматом сильно не повоюєш. Тоді ми пройшли навчання і почали займатися темою FPV-дронів. Тепер можемо «зайти в тил» – і при цьому бути у відносній безпеці, і вражати ціль, – розповідає «Зіп».
Військові 116 ОМБр кажуть і про важливість зворотного зв'язку з розробниками дронів.
– Ми співпрацюємо з деякими розробниками. Дехто дослухається до нас, вдосконалюють, виправляють недоліки, і тоді нам легше воювати, – говорять.
Військові не тільки виходять на бойові завдання, самотужки збирають дрони, лаштують боєприпаси до них, а й учаться самі та допомагають іншим побратимам вправно працювати з дронами-бомберами. Для цього облаштували імпровізовані полігони, де є «окопи», «цілі». Завдання – швидко і точно скинути «боєприпас» та повернути дрон назад. Треба враховувати дуже багато нюансів: вітер, відстань, швидкість, висоту польоту, вагу того, що скидають… Дронами-камікадзе, наприклад, керувати простіше, але це – одноразова зброя, її в нас не так багато, щоб можна було витрачати без ліку. Тому треба опановувати інші види озброєння.
Пілоти кажуть, що навчитись скидати можна і за день, головне – мати час, бажання і «пташок».
Ольга Звонарьова, Запоріжжя
Фото Дмитра Смольєнка
Новини з передової