Питання працевлаштування ветеранів війни особливо стало актуальним упродовж останніх двох років. «Шпальта» дізнавалася, як учасники бойових дій у Чернівцях можуть отримати роботу, здобути нову освіту та відкрити власну справу.
Після демобілізації ветеранам доводиться шукати для себе нове місце у цивільному житті. В Обласному центрі зайнятости повідомляють, що наразі 114 учасників бойових дій перебувають на обліку. Торік послугами установи скористалися 252 ветерани, з них понад 30 отримали нову роботу.
Юрій Петрюк мобілізувався двічі. За освітою він програміст, але у цивільному житті займався дизайном інтер’єрів.
2014 року у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади воював у зоні АТО. Прослуживши рік, військовий через поранення не зміг повернутися до минулої роботи та переїхав працювати за кордон.
В Україну повернувся, коли почалося повномасштабне вторгнення. Тоді мобілізувався уже вдруге – до лав Чернівецької тероборони.
Через сімейні обставини службу невдовзі довелося покинути. Наразі він працює на двох роботах: у вільний час водієм таксі, а віднедавна – ще й оператором на АЗС.
«Працюю вже другу зміну, задоволений. Із пошуком роботи непросто. Але такі складнощі зараз – далеко не найбільша проблема в країні. Потрібно якось продовжувати жити після служби», – каже Юрій.
Учасник бойових дій із 2014 року Микола Гуцкал натомість переконаний, що у суспільстві досі присутні упередження та стереотипи щодо ветеранів війни, які намагаються знайти себе у цивільному житті.
«Наше суспільство поки не готове приймати ветеранів. Так, люди добре до тебе ставляться, але думають, що ти якийсь інший. Війна змінює людей, але ти точно не стаєш гіршим. Роботодавці хочуть бачити у своєму колективі вірних і підкорених працівників. А ветерани здебільшого випадків хочуть, щоб до них дослухалися», – розповідає Микола Гуцкал.
На його думку, саме роботодавець повинен шукати компроміси та створювати робочу атмосферу, в якій колишні військовослужбовці почуватимуться комфортно.
«Колишню роботу я поєднував із поїздками по машини за кордон та на Схід. Відлучався від роботи, але виконував усе. Проте моєму керівництву це все одно не подобалося. Тому звідти й пішов. Зараз працюю на фірмі, де один зі співвласників – також учасник бойових дій. Він мене розуміє та сприймає це як плюс», – згадує ветеран.
Перекваліфікація та відкриття власної справи
Деякі учасники бойових дій намагаються повернутися до цивільної професії, хтось перекваліфіковується та занурюється у нові для себе сфери, інші – започатковують власну справу, розповідає Ольга Багрій, заступниця директора Чернівецького обласного центру зайнятости.
«Ми шукаємо роботу за їхніми бажаннями. Наші фахівці, спеціалізовані кар’єрні радники допомагають та формують індивідуальний план, за яким шукачам і пропонуємо вакансію. Спектр різноманітний, тому не можна сказати, що є якась одна сфера, де ветеран може знайти роботу», – каже фахівчиня.
Серед професій, які обирають їхні клієнти, – охоронці, торговельні представники, оператори котелень, водії, двірники, деревообробники тощо. Колишні військовослужбовці представлені майже в усіх сферах та професіях, які може запропонувати Центр, розповідає Ольга Багрій.
За 2023 рік у Чернівецькій області 252 ветерани війни скористалися можливістю отримати безкоштовне навчання з подальшим працевлаштуванням.
Спеціальні ваучери на навчання можна отримати у понад 90 закладах освіти по всій Україні, розповідає Ольга Багрій. Наразі завдяки такому документу учасники бойових дій можуть здобути освіту зі 124 спеціальностей та професій.
Щоправда, максимальна вартість, яку може покрити ваучер, – близько 31 тисячі гривень.
Тривалість та комплексність освіти відрізняється від потреб та бажань самого учасника бойових дій, розповідає начальник Управління з питань ветеранської політики Чернівецької ОВА Валерій Вівчарюк.
Найбільше тяжіють покращити чи отримати навички у сфері транспорту, освіти, медицини та будівництва, розповідає посадовець.
«Є короткі курси – якщо, наприклад, людина вже працювала за спеціальністю. А є і професійна освіта, яку також можна отримати безкоштовно», – каже Валерій Вівчарюк.
Також семеро ветеранів війни торік відкрили свій бізнес у Чернівецькій області завдяки державній грантовій програмі.
Розмір коштів варіюється від 265 тисяч до 1 мільйона гривень. За умовами програми грантоотримувач повинен створити необхідну кількість робочих місць.
«Завдяки цьому в Чернівецькій області з’явилося 13 нових робочих місць. Це бізнеси у сфері торгівлі, швидкого харчування тощо», – розповідає Ольга Багрій.
Ветеран Микола Гуцкал також наразі є приватним підприємцем. За його словами, саме власний бізнес – оптимальний варіант для працевлаштування ветеранів війни.
«Через специфічне ставлення до ветеранів я і багато моїх знайомих вирішили зайнятися власною справою. Тоді ти відчуваєш себе більш реалізованим. Я за те, щоб ветерани створювали свої бізнеси та брали на роботу таких же ветеранів. Ми одне одного точно зрозуміємо», – переконаний Гуцкал.
Кадровий голод на ринку праці
Знайти роботу зараз зможуть і учасники бойових дій, які отримали інвалідність, розповідають у Центрі зайнятости. Але, за словами Ольги Багрій, у цьому випадку необхідно зважати на індивідуальну програму реабілітації, в якій прописано, яку роботу особа може виконувати без ризиків для власного здоров’я. Зокрема, для людей з інвалідністю першої та другої груп передбачений скорочений робочий день.
«Зараз роботодавці через кадровий голод не лише беруть на роботу людей з інвалідністю, а й створюють для них спеціальні умови роботи», – розповідає фахівчиня.
Роботодавці зараз також можуть отримати компенсацію фактичних витрат за створення робочих місць для людей з інвалідністю першої та другої груп. Так, цьогоріч отримали п’ять подібних заявок.
У таких випадках роботодавцю можуть компенсувати до 107 тисяч гривень.
Начальник Управління з питань ветеранської політики Чернівецької ОВА Валерій Вівчарюк зазначає, що, крім питання працевлаштування ветеранів війни, наразі основним пріоритетом залишається реабілітація військових.
«Логічно, що питання працевлаштування будуть особливо актуальні саме після закінчення війни», – каже посадовець.
На думку ж Миколи Гуцкала, для багатьох ветеранів питання роботи часто дорівнює соціалізації у цивільному суспільстві.
«Багато побратимів, які повернулися звідти, опускають руки та хочуть знову на війну. Вони не бачать себе в цивільному житті», – переконаний ветеран.
«Ветерани відчувають себе використаними та покинутими, тому що після повернення з війни їх ніхто не хоче чути, бачити, і вони самі вимушені вигризати собі місце під сонцем за допомогою своїх побратимів, які повернулися раніше».
На думку Ольги Багрій, наразі ринок праці, навпаки, сприятливий для працевлаштування чоловіків, які є ветеранами війни. Адже у країни не вистачає працівників традиційно чоловічих професій та посад.
«Багато роботодавців скаржаться, що буквально немає робочої сили. Це всіх професій стосується. І робітничих, і держслужбовців, і “білих комірців”, економістів, бухгалтерів. Тобто дуже великий пласт, який необхідно якось покрити», – зазначає Ольга Багрій.
А також додає, що за останні два роки кількість людей на обліку у Центрі зайнятости зменшилася більше ніж удвічі. Тому попит на працівників – зокрема і ветеранів війни – зростатиме.
Відповідальна за дистрибуцію – Ольга Максимюк.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media