Новини
«Повстанці не забажали здаватися». Як більшовики знищили та стратили привселюдно воїнів УПА на Буковині

02.03.2024

Недавно в селі Мамаївці відкрили меморіальну дошку воїнам Української повстанської армії на місці, де їх привселюдно стратили більшовики. Бійці Захарія Басараби – керівника боївки – активно чинили опір радянським військам на теренах Кіцманщини, за що й поплатилися життям, йдеться в матеріал ” “.

Як зазначає історик і дослідник руху опору ОУН-УПА на Буковині Василь Мустеца, радянська влада, коли прийшла на Буковину, одразу почала мобілізовувати населення й кидати на радянсько-німецький фронт. Під час одного з бомбардувань шестеро чоловіків із села Ленківці, скориставшись хаосом, змогли втекти з лав радянської армії й повернутися додому.

“Захарій Басараба, Василь Бідняк, Дмитро Городецький, Іван Веренко, Микола Гордей і Григорій Воєвідко повернулися додому, розійшлися по домівках. Проте незабаром в село приїхали співробітники НКВС з облавою. Хлопці втекли в поле і там залишалися. Удень вони працювали на полі в селян – копали буряки, картоплю, косили сіно, заробляючи на пайку хліба”, – зазначає історик.

Спалили сільраду та підірвали залізницю

Читайте також:  Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів

Проте далі насувалася холодна осінь і зима, а в полі не виживеш. Одна господиня з Мамаївців, якій хлопці допомагали, звела їх з ОУН. Там їм запропонували йти до лісу в УПА, проте ті не погодилися. Натомість залишилися в полі, почали копати схрони й там переховуватися.

“На завершення їм дали завдання – вести безпощадну боротьбу проти радянської влади, спалювати сільради, знищувати їх голів і радянських активістів, ліквідовувати всіх, хто буде проти нас. На озброєнні в хлопців були дві гвинтівки, два обрізи, понад 200 патронів і близько 30 гранат. Зброю хлопці здобули ще під час відступу німців, коли в Ленківцях був розбитий німецький ешелон зі зброєю. Керував групою Басараба, його заступником був Городецький. Після спорудження схронів вони заявили, що треба діставати зброю і вести боротьбу”, – зазначає В. Мустеца.

Хлопці підірвали залізницю, щоб пустити під укіс ешелон, який йшов на фронт, обстріляли працівників НКВС і міліції, які намагались увійти в село. Повстанці діяли як справжній загін самооборони села – не пускали окупантів.

“Боївка спалила будівлю Ново-Мамаївської сільради та знищила всі документи, які там були. Як правило, це були списки боржників за різноманітними здачами, різні переписи людського майна, а також мобілізаційні списки на фронт, Донбас і на трудові роботи. Вони повиймали зі столів усі документи й папери, зірвали всі портрети вождів, усе склали на підлогу й запалили”, – каже історик.

Читайте також:  У Чернівцях перекриють рух на проспекті Незалежності: що відомо

Для ліквідації боївки НКВС вжило один зі своїх улюблених кроків – завербували агента на псевдо “Яструб” і поставили йому завдання знайти та влитися до складу боївки. 30 жовтня 1944 року Яструб вийшов на повстанців і проник до боївки за легендою дезертира червоної армії.

“Хлопці діяли як загін самооборони села”

О 4:00 5 листопада 1944 року, коли прийшла черга Яструба стояти на варті охорони боївки, він вийшов у визначене енкаведистами місце, зв’язався з ними та провів групу НКВС до місця, де спали повстанці.

“На світанку о 6:30 ранку “совєти” розпочали штурм. Спочатку схрони оточили та запропонували повстанцям здатися. Проте вони здаватися не забажали, вчинили збройний опір і намагалися втекти: троє повстанців вискочили з криївки й кинулися тікати. Опергрупа НКВС відкрила вогонь, внаслідок чого керівника боївки Захарія Басарабу, а також його сестру Аницу, яка їм приносила їжу та розвіддані, було вбито. Третьому повстанцю – Дмитрові Городецькому – вдалося втекти: він утік в село Шубранець, де і сховався. Інших повстанців захопили практично сплячими: Івана Веренка, Василя Бідняка, Миколу Бідняка, Миколу Гордея та Дмитра Вербівського, а також одну розвідницю Веронію Веренко. Вилучено дві гвинтівки та один обріз, 27 гранат і запали до них, 208 патронів, харчі”, – каже В. Мустеца.

Читайте також:  Новий фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука переміг на міжнародному конкурсі в Амстердамі

Наприкінці 1944 року очільник НКВС Берія вирішив для залякування населення застосувати привселюдні страти повстанців. Страта мала відбутися там, де повстанці провадили свою діяльність. На неї зігнали всіх мешканців Мамаївців і жителів сусідніх сіл разом із дітьми. Страта відбулася 18 січня 1945 року о 17:00 в селі Мамаївці, де зараз відкрили меморіал вісьмом воїнам боївки Захарія Басараби.

Після страти тіла ще три доби висіли на шибениці для залякування. Наразі нікому невідомо, де поховані тіла страчених повстанців.

” ”

–>

Джерело

   

Залишити відповідь