Аби відновити ці традиції, молодь спілкувалася з людьми старшого покоління, котрі пам’ятають традицію Андріївські вечорниці на Буковині.

Ворожіння на коханого, виготовлення свічок, українська музика та кухня – так нині розважається чернівецька молодь.

У Чернівцях вирішили відновити традицію Андріївських вечорниць. Молодіжний парламент організовує їх вже вдруге.

«Ми хочемо нагадати, що колись наші пращури в ці дати святкували. Хочемо показати, що тоді робили та яких традицій дотримувалися» — каже організатор заходу Артур Іванческул. 

Згідно з новим календарем, свято Андрія тепер 30 листопада. 

Організатори кажуть, що прагнуть показати, як молодь відпочивала колись без клубів і новомодних розваг. Як гуртом всі збиралися та проводили час. 

Читайте також:  На виїзді з Чернівців у напрямку Остриці ускладнений рух через ремонт дороги

«Ми хочемо показати автентичність минулих часів, 60-90-х років ХІХ століття, коли це було набагато актуальніше, ніж тепер. Хочемо нагадати людям, що ці свята не потрібно забувати, бо це частина наших традицій, частина нашого життя», — додає Артур Іванческул 

Для дівчат підготували близько десяти способів ворожінь. Зокрема на свічках, воді та каблучках.

«Кожна каблучка символізує щось своє. Золота означає, що жінка цього року вийде заміж. Срібна — жінка цього року знайде майбутнього чоловіка. Звичайна — те, що ще рік молодиця буде дівувати», — каже організаторка Валерія Бабич. 

Окрім ворожінь на вечорницях, кожен міг зробити свічки та забрати власний виріб із собою, на згадку про вечір.

Читайте також:  Юні дзюдоїсти Сокирянської громади — знову на п’єдесталі!

Аби відновити ці традиції, організатори шукали інформацію, дізнавалися її з історичних книг. Також спілкувалися з людьми старшого покоління, котрі застали Андріївські вечорниці на Буковині та мали що згадати про цю традицію в часи своєї юності.

Дивіться також: Щоб знали, як наші гуцули боролися з москалями: на Буковині онук воїна УПА відтворив криївку для молоді

Довідка 

Андріївські вечорниці часто називали ще й Калитою — як солодкі коржі, що випікали спеціально на свято.

Парубки та дівчата заздалегідь збиралися і радилися, як найкраще провести свято. Наперед визначалися також, в якій хаті будуть проводити вечорниці. То повинна була бути оселя самотньої жінки, яку шанували на селі. Вона мала приглядати за молоддю.

Читайте також:  Юні піаністи із Заставнівської школи мистецтв — серед найкращих в Україні

Як тільки вечоріло, дівчата йшли до господині, де мали відбутися вечорниці, і брали з собою різні продукти: мак, олію, муку, мед, гриби, сухі фрукти, рибу.

Частина з них залишалася господині в знак подяки за те, що дозволила проводити вечорниці.

Традиційні андріївські вечорниці починалися з кусання калити. За віруванням предків, в Андрієву ніч світ перебував на межі хаосу. На ознаку такого стану в природі, парубкам також дозволялося безкарно робити будь-які збитки.

Парубки користувалися цією нагодою: і ворота знімали, і шибки у вікнах розмальовували, і стежки, по яких дівчата ходять додому, соломою посипали або поливали буряковим квасом.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media

Залишити відповідь