День визволення Києва
«Як тебе не любити, Києве мій» – фраза, з якою погодяться не тільки кияни, але і гості столиці. Київ – велична столиця України, що тішить її мешканців своєю красою та могутністю. Столиця закохує своєю архітектурою та історією. У всі часи українці були готові змагатися за цілісність свого міста, за його свободу та спокій. Сучасний Київ дарує нам мільйон нових можливостей та готовий знайти місце для кожного охочого. Він стає надійною домівкою для сотень тисяч сімей. Під час Другої світової війни Київ був окупований німецькими військами, а заради його визволення своє життя тисячі українців. Щороку, 6 листопада кияни та гості столиці відзначають День визволення Києва.
Відомо, що операція по визволенню Києва відбулася під час битви за Дніпро. З обох сторін були залучені близько чотирьох мільйонів військовослужбовців. Операцію із звільнення Києва почали штучно прискорювати через наближення 7 листопада – у радянські часи всім відомий день “Великої Жовтневої соціалістичної революції”. На жаль, саме такі жорсткі і безглузді плани спричинили надмірні втрати серед радянських військ, яких можна було уникнути.
Виконання завдання партії будь-якою ціною стало важливіше за людські життя. За 8-10 днів війська мали подолати 200 км відстані та добратися до Лютізького плацдарму. Складним етапом виявилося переформування військ. Для того, щоб відвернути увагу ворога, використовувалися димові завіси. Командири німецької сторони не розпізнали масштаби наступу радянської армії, тому відвели частину своїх військ з-під Києва.
1 листопада 1943 року почалася безпосередня битва за столицю. Спочатку відбувся сорокахвилинна артилерійська підготовка. Радянські війська почали відвертати увагу від Києва, демонструючи значну кількість оперативних резервів на Букрині. В той самий час військо почало активно знищувати оборону ворога.
Була залучена неймовірна кількість гармат та живої сили. Кількість використаної техніки радянською армією були найбільшими за весь час військових дій. Цей потужний удар завдав великих втрат для ворога, внаслідок чого німецькі війська втратили значну кількість живої сили, техніки та озброєння.
Першу контратаку радянська армія здійснила з Пущі-Водиці й відтоді наступ тривав, а бої точилися аж до самої ночі. 4-го листопада війська відновили наступ і продовжили атакувати ворога.
Ворог не витримав і почав відводити свої війська. 5-го листопада вдалося прорватися до центру Києва. Криваві бої точилися протягом всієї ночі на шосте листопада. О четвертій годині ранку шостого листопада, генерал Москаленко впевнився, що війська повністю заволоділи містом і доповів про звільнення столиці.
Загалом окупація міста тривала 778 днів. Вся операція по визволенню Києва зайняла три місяці. Війська 1-го Українського фронту звільнили столицю України шостого листопада 1943-го року. Потім на честь визволителів було названо станцію метро Героїв Дніпра. Київ було врятовано, але часи відновлення життєдіяльності столиці були тільки попереду.
Битва за Київ є чи не найяскравішим проявом того, як тоталітарна держава ставилася до свої громадян. Тільки що звільнені з-під німецької окупації українці мусили заплатити кров’ю за те, що просто перебували на окупованій території. Непідготовлених і погано озброєних (а інколи і неозброєних) мобілізованих осіб називали “піджачниками”, бо вони не мали військової амуніції і воювали в цивільному, а використовували їх як “гарматне м’ясо”.
Саме тому в День визволення Києва варто згадати, якою ціною столиця України була звільнена від німецьких військ і чому так важливо мати власну державність, щоб знову не довелося гинути за чужі інтереси.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні