Заступник начальника Слідчого управління ГУНП у Чернівецькій області О. Рурак
A
A
A
Торік правоохоронці краю зареєстрували 617 фактів шахрайства, за неповних 10 місяців 2023-го – вже понад 1500
Останнім часом в Україні, незважаючи на воєнні дії, випадки шахрайства почастішали. До вже відомих схем, додалися нові, народжені мобілізацією, переселенням громадян у безпечніші регіони, матеріальною допомогою тощо. За добре відпрацьованими легендами, шахраї випитують у своїх жертв ПІН-код, CVV-код, логін чи пароль у FreeBank. Вони можуть надсилати ще й SMS. У цих випадках не варто переходити за посиланням у підозрілих повідомленнях та електронних листах. Ще дурисвіти можуть телефонувати від імені банку або електронним голосовим повідомленням. При підозрілій поведінці та питаннях щодо конфіденційних даних, слід завершити дзвінок.
Як не потрапити на гачок шахраїв? Як поліція бореться із таким видом правопорушень? Про це спілкуємося із заступником начальника Слідчого управління ГУНП у Чернівецькій області, полковником поліції Олександром РУРАКОМ.
Правоохоронці краю від початку року встановили осіб-шахраїв та оголосили про підозру у 420 випадках
Довірливість людей – сприятливий грунт для шахраїв
– Останнім часом почастішали повідомлення від правоохоронних органів про факти шахрайства. З чим це пов’язано? Які передумови склалися, що нечесні люди дурять наших співгромадян, пане полковнику?
– Ми справді фіксуємо збільшення кількості шахрайських кримінальних правопорушень. Якщо 2022 року, до прикладу, на Буковині зареєстрували 617 випадків шахрайства, то цьогоріч маємо понад 1500 фактів. 995 випадків – це незаконні дії з використанням електронно-обчислювальної техніки. Якщо простіше, це інтернет-шахрайство: «Покупки через мережу Інтернет», «Продаж товарів через мережу Інтернет», «Благодійність», «Дзвінки від імені представників банку», «Ваш родич у біді»… Зважаючи на це, співробітники слідчого управління здійснили низку попереджуючих заходів. Адже у більшості випадів злочини стаються через довірливість наших громадян та їх правовий нігілізм. Вже нинішнього року наші співробітники виступали у місцевих засобах масової інформації із роз’ясненням, як не потрапити на гачок шахраїв, розмістили по обласному центру сіті-лайти з попереджувальною інформацією, по території краю – біг-борди із застереженнями про ймовірні прийоми незаконного вилучення коштів з рахунків краян, у громадському транспорті розмістили відповідні плакати…
– Чи складали ви умовний портрет шахраїв? Хто ці люди?
– Це можуть бути різні люди, котрі мають нахили до правопорушень. Нерідко дзвінки надходять із місць позбавлення волі. Маю зазначити, що здебільшого, шахрайські дії у нас вчиняються із-за меж області. Саме з інших регіонів телефонують шахраї довірливим громадянам з пропозицією переказати гроші чи купити якийсь неіснуючий товар. Але обдурені звертаються до нас. Звісно, ми реєструємо звернення, розпочинаємо кримінальне провадження, здійснюємо досудове розслідування.
– Які основні види шахрайства існують, пане Олександре?
– Їх класифікують за певними ознаками і напрямками. Найпоширеніший із них – «вішинг». Це – маскування шахраїв під певну організацію, працівників банку або правоохоронних органів. Здебільшого це відбувається так. Лунає дзвінок власникові платіжної картки від уявного працівника банківської установи чи його служби безпеки. Використовуючи переконливу легенду, що картку буде заблоковано або є підозра, що коштами намагаються незаконно заволодіти сторонні люди, зловмисники випитують у співрозмовника всі дані банківської картки, які їм потрібні для зняття чи переведення коштів на інші рахунки. Невдовзі кошти зникають. Потерпілі б’ють на сполох, пишуть заяви у правоохоронні органи. Але вони самі мали б добре знати, зрештою в банках клієнтів попереджають, що співробітники банківської установи, поліцейські, працівники Служби безпеки України ніколи не будуть випитувати такі дані, оскільки це протизаконно. Отже, якщо до когось телефонують невідомі й намагаються дізнатися реквізити карти – вимкніть телефон, бо це шахраї.
– Нещодавно з’явилося таке поняття у шахрайських схемах як «фішинг». Що це таке і як не піддатися на цей обман?
– Це такий собі тип атаки з використанням соціальної інженерії, який часто використовується для крадіжки даних користувачів, зокрема даних для входу в облікові записи та номерів кредитних карток. Зловмисники видають себе за банки чи інші фінансові установи, щоб змусити жертву заповнити фальшиву форму та отримати дані облікових записів. Вони надають посилання, що схожі на їхні законні аналоги, проте зазвичай мають неправильне доменне ім’я або додаткові субдомени. Подібність між двома адресами створює враження безпечного посилання, що робить одержувача менш настороженим до того, що відбувається фішингова атака. Як не потрапити у лабета схеми? Необхідно використовувати двофакторну аутентифікацію скрізь, де це можливо, бо вона є найефективнішим методом протидії фішинговим атакам, оскільки додає додатковий рівень перевірки під час входу в облікові записи.
Зацікавлюють привабливими цінами
– Дуже часто на інтернет-ресурсах є інформації про продаж товарів чи послуг за явно заниженими цінами. Чи можна вірити таким повідомленням?
– Справді, дуже часто певними веб-ресурсами користуються нечесні люди. Вони можуть пропонувати товари і послуги, зазвичай за дуже привабливими цінами. При цьому вимагають покупців зробити передоплату за товар. Довірливі люди купуються на це, переказують гроші, відтак розуміють, що їх обдурили. Як у цьому випадку не потрапити на гачок шахраїв. Насамперед, якщо товар знаходиться в іншому регіоні, користуйтеся доставкою з післяплатою й можливістю повернення товару. Якщо ж ви продавець, то ретельно перевіряйте баланс на своїй картці, не довіряйте смс-повідомленням про зарахування грошових коштів, що надходять із неофіційних номерів банківських установ.
– Донедавна шахраї використовували поширену схему «Ваш родич потрапив в аварію чи лікарню. Терміново потрібні кошти». Цей вид обману і далі поширений?
– Так, ми зустрічалися з таким видом шахрайства. Зараз, щоправда, менше. Раніше для отримання видурених коштів шахраєві потрібно було когось відправляти або самому йти до обдурених, наражаючи себе на ризик. Цей вид шахрайства останнім часом практично зник, оскільки потерпілий бачить, кому віддає гроші й може свідчити, скласти словесний портрет. Крім того, встановлено багато відеокамер на вулицях, торговельних закладах, офіційних установах… І навіть у селах є відеокамери, завдяки яким можна встановити марку й державний номер автомобіля, яким користувалися шахраї. Тому цей вид шахрайства через високі ризики втрачає свою актуальність.
Фейкові повідомлення про збір коштів
– Останнім часом з’явилися шахраї, які намагаються обдурити родини учасників війни, котрі потрапили у полон чи одержали поранення. Чи фіксуються такі правопорушення на Буковині, пане полковнику?
– Ми особливу увагу приділяємо темам, що стосуються війни і наших мужніх захисників. Найпоширеніші види шахрайства в умовах воєнного стану такі: «Соціальні виплати під час війни», «Допомога від благодійних організацій», «Збір коштів на допомогу». Шахраї роблять фейкові оголошення про збір грошей на лікування дітей, які нібито постраждали від військової агресії, використовуючи фото з інтернету. Або ж створюють фішингові (шахрайські) сайти, які схожі на сайти справжніх благодійних фондів, де буцімто можна переказати кошти на підтримку ЗСУ. Також зламують сторінки в соцмережах і від імені власників збирають кошти на амуніцію, наче у зв’язку з відбуттям на фронт. Ще можна в Інтернеті побачити фейкові оголошення про продаж військової амуніції. Шахраї розміщують в інтернеті оголошення щодо продажу бронежилетів та інших товарів для військових. Отримавши передоплату, аферисти зникають. Або ж, що ще гірше, продають браковані бронежилети, які не захищають бійців від куль. На Буковині теж були такі випадки. У родин, де хтось із членів воює, є накопичувальні картки, де акумулюються кошти. Отож шахраї телефонують, випитують дані карти, а відтак безсовісно знімають гроші. Але системності у цьому виді шахрайства немає. Нині, як відомо, на війні воюють багато буковинців. Вони позалишали свої сім’ї, малих дітей. І дзвінки до них про проблеми в родині бувають дуже чутливими. Воїни можуть беззастережно переказувати гроші шахраям. У таких випадках треба бути обачними, все перевіряти. Шахраї здебільшого працюють з проблемними родинами, бо якщо у людей все гаразд, то й причепитися дурисвітам немає за що.
– А чи знаєте про такий вид шахрайства, коли українцям надходили «листи щастя» від нібито голів військових адміністрацій з проханням пожертвувати кошти на ЗСУ?
– Так, листи, можуть бути електронними або ж на бланках з державним штампом у поштовій скриньці. Але ці бланки й печатки – підроблені, як і підписи керівників обласних військових адміністрацій. Шахраї знахабніли настільки, що шлють листи і незаможним людям, і бізнесменам, і навіть керівникам районних адміністрацій – адже розпорядження начальства ті ослухатися не зможуть. «Обласна військова адміністрація звертається з проханням надати фінансову допомогу для придбання військового обладнання та амуніції для ЗСУ», – приблизно так починається кожен лист. Поліція просить повідомляти про цю нову схему шахрайства. Не вестися, коли пропонують товар за вдвічі-тричі нижчі ціни. Зокрема, коли йде мова про придбання паливних дров. Не слід вірити фейковим SMS-розсилкам про грошову допомогу в межах «єПідтримки».
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області