Міжнародний день благодійності

Ми живемо в світі, де завжди були й будуть багатії та бідняки, здорові й недужі. Попри те, що для кожного його особисті проблеми та неприємності знаходяться на першому плані, люди мають унікальну внутрішню потребу — безкорисливо допомагати іншим, нічого не очікуючи у відповідь. Таку допомогу прийнято називати благодійністю, і більшість з нас іноді долучаються до неї.  Однак є люди, з іменем яких поняття благодійності міцно пов’язане, і найвідомішою серед таких є мати Тереза. Вшановуючи пам’ять про цю видатну особистість, а також щоб спонукати до милосердних вчинків якомога більше людей, ООН заснувала Міжнародний день благодійності, який щороку відзначається 5 вересня.

Жінка, яку пізніше світ знав як матір Терезу, від народження мала інше ім’я — Агнес Гондже Боянджіу. Вона з’явилася на світ 26 серпня 1910 року в місті Скоп’є (зараз це столиця Македонії, а на той час — частина Османської імперії). Батьки дівчинки були католиками, мати славилася своїм милосердям і часто запрошувала в дім бідняків, щоб розділити з ними сімейну трапезу.

Агнес вчилася в початковій школі при монастирі, мала гарний голос і співала в церковному хорі. Щороку разом з родичами вона їздила до містечка Летніце, щоб відвідати тамтешній храм.  Саме під час однієї з таких поїздок, у віці 12 років, дівчинка відчула покликання служити Богу та допомагати нужденним.

Тож ледве Агнес виповнилося 18, вона поїхала до Ірландії, щоб приєднатися до «Сестер Лорето» — ордену католицьких місіонерок. За кілька місяців дівчина вивчила англійську мову і вирушила до Індії, щоб навчати там дітей. Місіонерка оселилася в Калькутті й почала працювати в школі імені Святої Марії, де вчилися дівчата з незаможних сімей. Щоб викладати історію й географію місцевим ученицям, молодій вчительці  довелося швидко опанувати мови бенгалі та хінді.

1931 року Агнес вирішила стати черницею, прийнявши першу офіційну обітницю і обравши для себе нове ім’я — Тереза, на честь Святої Терези, покровительки місіонерів. У 1937-му жінка склала вже повну обітницю, після чого отримала право зватися матір’ю Терезою.

Вчительська робота приносило матері Терезі задоволення, вона любила своїх учнів і мала серед них авторитет, а згодом навіть стала директором школи. Але жінку дедалі більше вражала бідність місцевого населення, до того ж вона була свідком голоду та кривавих конфліктів між індуїстами й мусульманами.

До цієї події може долучитися кожен, адже благодійні організації радо вітають будь-який внесок — як дуже значний, так і невеличкий. Найбільш розповсюдженими видами благодійності в Україні є пожертви через спеціальні онлайн-ресурси, допомога нужденним напряму готівкою, пожертви в церквах та відрахування відсотків на доброчинність із заробітної плати.

Звісно, якщо пожертвувати гроші немає можливості, не варто створювати для себе фінансові труднощі — в такому випадку можна поділитися своїм часом та увагою з тими, хто цього потребує. До того ж не всі люди довіряють благодійним фондам, бо не вважають їх достатньо прозорими — наприклад, серед українців таких понад 20%. Тому 5 вересня ці громадяни можуть організувати власний благодійний захід зі збору коштів, адже тих, хто їх потребує, в нашій країні чимало — це пацієнти психіатричних диспансерів та мешканці будинків для літніх людей, безпритульні громадяни, люди з особливо тяжкими захворюваннями, діти, які потребують дорогого лікування за кордоном, притулки для тварин — і це далеко не повний перелік.

Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні

Залишити відповідь