Фільм «Злегка прочинені двері» за участи Римми Зюбіної показали на фестивалі «Миколайчук OPEN». Акторка поділилася враженнями від роботи над стрічкою. Також розповіла про одну з найпопулярніших робіт з її участю — «Гніздо Горлиці», яку знімали на Буковині та в Італії.
Римма Зюбіна – відома українська актриса кіно та театру. Цьогоріч стрічку, в якій вона зіграла, показали на фестивалі глядацького кіно «Миколайчук OPEN». Це фільм «Злегка прочинені двері».
Також Римма відома своєю роллю у фільмі про трудову міграцію «Гніздо Горлиці». Цю стрічку знімали на Буковині, зокрема у Вижниці та Виженці.
Про фільм у головних ролях із Риммою, який показали на фестивалі «Миколайчук OPEN», про те, як знімали «Гніздо Горлиці», особливості акторської гри від Римми Зюбіної – у матеріалі «Шпальти».
Участь акторки у стрічці «Злегка прочинені двері»
У Чернівцях триває фестиваль глядацького кіно «Миколайчук OPEN». Серед фільмів, що поза конкурсною програмою, є «Злегка прочинені двері». У цій стрічці Римма зіграла роль матері головного героя — Петра. Він вирішує відправитися добровольцем на фронт, сподіваючись, що таке рішення спонукатиме рідних переосмислити свої цінності.
Фото: «Українська правда»
На творчій зустрічі під час фестивалю акторка відверто зізналася, що незадоволена результатом, який побачила на екрані.
«Насправді я очікувала зовсім іншого результату, тому незадоволена тим, що побачила. Я дуже самокритична людина. Багато дивлюся якісного, фестивального, кіно. Натомість ніколи не дивлюся його бездумно, аби просто дивитися», – каже Римма.
Вона розповіла, що має блокнот, у який під час перегляду кіно занотовує певні моменти. Записує туди фільми, стрічки, що перемогли на Каннському чи Берлінському фестивалях або ж отримали Оскар. Потім вона переглядає їх.
«Коли мені подобається фільм, то дивлюся, хто режисер. Тоді переглядаю його інші фільми. Аналогічно і з акторами. Результатом “Злегка прочинених дверей” я розчарована. Досить часто буває так, що, коли актор читає сценарій спочатку, – це одне. Проте на виході фільму картина не зовсім така. Звичайно, на це впливає монтаж, робота оператора. Ти ж коли читаєш сценарій, то не знаєш, як вони будуть працювати», — каже акторка.
Також розповідає, що є й такі актори, які після кожного дубля біжать до монітора дивитися, що ж там. Каже, що інколи це заважає процесу, бо режисер має бачити цілісну картину.
Римма розповіла, яким чином потрапила на кастинг фільму. Каже, що зазвичай це відбувається на запрошення від кастинг-директора. Так було і цього разу.
«Аби легше запам’ятати текст, я переписала його олівцем на аркуш. Коли роблю якісь побутові речі — до прикладу, прасую, — він перед моїми очима. Я ж не прийду на кастинг і не розкажу текст, як віршик. Мені потрібно робити це в дії, бо, як ми бачили у фільмі, моя героїня постійно щось робить, займається побутовими речами», — згадує Римма Зюбіна.
Тоді цей момент, що акторка вивчила текст, вразив режисера фільму. Він попросив залишити той аркуш на пам’ять. Бо, як каже Римма, зазвичай інші актори не лише не переписують чи не вчать текст, але й читають його лише перед пробами.
«Перед пробами я завжди читаю, хто автор сценарію, шукаю, де він вчився та чи мав якісь нагороди. Роблю це, аби знати, що це за група й команда. Власне, через якийсь період мені зателефонували й сказали, що я затверджена на роль у фільмі “Злегка прочинені двері”», – каже акторка.
Сцена у корівнику
З цією стрічкою в Римми пов’язано декілька цікавих історій. До прикладу, сцена в корівнику. Акторка ділиться, що вона проти того, аби у кадрі було видно сильний грим.
«У фільмі він мене дратував, бо був дуже помітним. У процесі зйомки я прискіпливо ставилася до свого костюма. Хотіла мати вигляд нормальної людини, яка йде до корови. Для гриму по-справжньому бруднила нігті: йшла до болота, калюжі й занурювала туди руки. Якщо мені треба було не мити волосся, то я його не мила. Коли була у корівнику, пам’ятаю, як відчиняються двері до якоїсь кімнатки — а там стоїть жінка. Вона саме і працювала на цій фермі».
Тоді акторка запитала, чи схожа вона не на артистку, а саме на людину з корівника. У відповідь Римма почула: «Та наче не похожа. Зараз у корівник зайдеш, а там корова тебе як “обрядить” — точно на артистку не будеш схожа». Акторка вважає це компліментом.
Римма розповіла й про те, що відчувала після відзнятих сцен та кадрів.
«Після кожного кадру я запитувала: “Господи, що це за люди? Як так можна жити?” Це абсолютно не мої стосунки з моєю дитиною. Для мене це стосунки, які неприйнятні в родині. Я вважаю, що кожна людина, яка вийде після перегляду цього фільму, повинна сказати, що так жити не можна. Водночас, коли ми аналізуємо все це, то виявляється, що за статистикою до повномасштабного вторгнення 38% населення не виїжджали за межі свого району. Люди дійсно жили з дерев’яними туалетами, зі звичкою постійно випивати та зі стосунками, в яких заведено гаркати й кричати одне на одного. У такий спосіб вони спілкуються та проявляють любов», — каже Римма.
Про роботу над фільмом «Гніздо Горлиці»
Також Римма Зюбіна – головна героїня фільму «Гніздо Горлиці». Його знімали в Чернівцях, у Вижниці та Виженці.
«Для зйомок нам були потрібні старий будиночок і хата, яку лише будують. Ця стрічка була дебютом нашого режисера Тараса Ткаченка. Разом з оператором Олександром Земляним вони шукали об’єкти для зйомок і побачили хату, ще й дуже класну. Насправді у кіно так буває — красивий будинок, але він не підходить. Бо там не може під’їхати оператор чи нема де покласти гримвагони»
Кадр із фільму “Гніздо Горлиці”/ oiff.com.ua
Також Римма згадує бабу Настю, яка погодилася дати їм будинок для зйомок. Потім ця бабуся була найголовнішою консультанткою для головної акторки. Вона бігала до баби Насті запиувтати про вимову кожного діалектного слова та про наголоси.
«Між зйомками, де акторам пудрили носик, я кричала: “Покличте бабу Настю!” Вона була досить колоритна жінка. Спочатку казала: “Я прочитала три рази сценарій. Як мені не сподобається актриса, яка грає Дарину, – у хату пускати вас не буду”», – згадує Римма.
Покази фільму «Гніздо Горлиці» відбувалися в Америці й у Лівані. У Грузії головній акторці сказали, що вона чудово зіграла грузинську жінку, а у Латвії — що латиську.
«Єдине місце, де на нас образилися, – в Римі, в Італії. До мене підійшли декілька дівчат і з претензією сказали: “Що ви нам тут привезли показувати? Наші чоловіки подивляться оце в Україні — та гуляє, а та вагітна…”. Але потім організатори мене заспокоїли. Кажуть, що саме ті, що мають коханців, до мене і підійшли», — жартома згадує Зюбіна.
Історія зйомок цього фільму має й персональний відбиток для Римми, бо у Чернівцях народилася її сестра. Хоч вона і прожила тут лише рік, але у свої 50 таки потрапила до Чернівців — на зйомки Римми.
«Ми телефонуємо мамі, аби запитати, де Ларисочка народилася. Тоді мама називає адресу, де саме зараз знімаємо сцену для фільму. Тому ще й от така історія у мене пов’язана з Чернівцями», – пригадує Римма.
Фото Ігоря Константинюка
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media