Начальник ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Михайло Романів
A
A
A
Від початку 2023 року з питань страхових виплат необхідно звертатись до Пенсійного фонду України
Навіть в умовах повномасштабної війни наша держава продовжує вчасно і без затримок виплачувати пенсіонерам кошти й навіть індексувати розмір нарахувань. Ось, до прикладу, перерахунок пенсій у березні-квітні відбувався залежно від виду та дати призначеної особам пенсії. Розмір підвищення виплат кожному конкретному пенсіонеру визначався індивідуально залежно від часу призначення, тривалості страхового стажу, величини заробітної плати, закону, згідно з яким була призначена пенсія, належності чи не належності до пенсіонерів, які не працюють, та до певної вікової категорії.
Однак з недавніх під обов’язків у працівників Пенсійного фонду України додалося. Призначення і виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності, тобто лікарняні, допомогу по вагітності і пологах (декретні), виплати у зв’язку із травматичними випадками на виробництві та інші страхові виплати відтепер здійснюють органи Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд оперативно реагує на всі виклики та проблемні питання, аби забезпечити українцям належні їм виплати вчасно і в установлені строки
Що змінилося у виплатах пенсій під час війни, пенсії яких категорій громадян були проіндексовані, хто з пенсіонерів ризикує залишитися без виплат? Як відбуваються соціальні виплати? Про це розмовляємо з начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Михайлом РОМАНІВИМ.
Від Фонду соціального страхування до ПФУ
– «З питань страхових виплат необхідно звертатись до Пенсійного фонду України…», – ця теза найбільш показово характеризує зміни, що відбулися у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з січня 2023 року. Михайле Васильовичу, поясніть детальніше, про що саме йдеться?
– З 1 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з питань тимчасової втрати працездатності та нещасного випадку на виробництві здійснює Пенсійний фонд України. Закон фактично змінив систему управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Функції з призначення та фінансування страхових виплат перейшли від Фонду соціального страхування України (ФССУ) до Пенсійного фонду України.
– Які підстави були для прийняття такого рішення?
– Не секрет, що Пенсійний фонд чимало зусиль вклав у покращення механізму надання послуг. Як результат, нині ми маємо розгалужену систему, яка забезпечує обслуговування громадян в сервісних центрах та потужну ІТ-систему, яка використовується для надання більшості послуг online. Пенсійний фонд володіє державним реєстром застрахованих осіб, електронним реєстром листків непрацездатності, тобто має всю інформацію, необхідну для нарахування лікарняних. Це дозволяє зробити процес нарахування зручнішим як для роботодавців, так і для заявників, оскільки послуга надається безпосередньо через особистий електронний кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Основна наша місія – сервіси мають бути доступними та зручними для людей.
– Останнім часом у державі відбувається чимало реформ. Тільки б до добра вони. Чи сталися якісь суттєві зміни для пересічного громадянина після передачі Пенсійному фонду функцій від Фонду соціального страхування?
– По суті, змінився тільки орган, який буде забезпечувати такі страхові виплати. Щодо іншого, то держава зберігає гарантії громадян за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві. Тепер, окрім пенсій, житлових субсидій та пільг, люди звертаються до нас і за страховими виплатами: допомогою по тимчасовій втраті непрацездатності («лікарняними»), по вагітності і пологах («декретними»), на поховання, одноразовими та щомісячними страховими виплатами, які виплачуються потерпілим на виробництві, членам їх сімей.
– Передбачаю, що зміни стосувалися не тільки звичайних громадян. Як це відчули на собі роботодавці? Що для них змінилося?
– Практично нічого. Для отримання фінансування за лікарняними листками роботодавцям, як і раніше, необхідно подавати заяву-розрахунок про нараховані застрахованим особам кошти. Така заява-розрахунок, починаючи з 1 січня 2023 року, подається до Пенсійного фонду України через особистий електронний кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Фонду. Роботодавці, які з певних причин не можуть скористатись електронним кабінетом, можуть скласти заяву-розрахунок в паперовому вигляді та надати її через будь-який сервісний центр Пенсійного фонду України. Форма заяви-розрахунку залишилась незмінною. Умови здійснення виплат за лікарняними працівникам також не змінились. Оплата лікарняних здійснюється роботодавцем, як це було і раніше – п’ять днів за рахунок власних коштів, починаючи з шостого дня – за рахунок страхових коштів. А у випадку лікарняних внаслідок нещасного випадку на виробництві – за рахунок страхових коштів, з вісімнадцятого дня. При цьому скоротився час, протягом якого роботодавцям мають надходити страхові кошти для виплати лікарняних від Пенсійного фонду. Якщо раніше ФССУ перераховував роботодавцям кошти протягом десяти днів після надходження заяви-розрахунку, то Пенсійний фонд України має здійснювати таке фінансування протягом трьох днів. Це стало можливим, в тому числі, завдяки централізованому фінансуванню. Крім того, для подання заяв-розрахунків по лікарняних, роботодавцям не потрібно укладати з Пенсійним фондом України договорів про визнання кваліфікованого електронного підпису, як це було передбачено раніше у взаємовідносинах із ФССУ.
– Під час війни чимало людей донатять на воєнні потреби. Або ж інше запитання, чи стягуватимуть з українців податки за фінансування меценатських пенсій? Це питання актуальне для потенційних меценатів, які збираються робити пожертви.
– Очевидно, тут мова йде про нещодавно ухвалений закон в Україні про благодійні пенсії. У рамках такої ініціативи кожен охочий може зробити пожертву як персональну, для окремого пенсіонера, так і загальну – у Пенсійний фонд. Так ось, українське законодавство не передбачає податку на пенсію ані на звичайну, ані на благодійну. Тому під час перерахунку коштів меценатам не доведеться платити більше. Пенсіонери, на ім’я яких зроблено благодійні внески, отримають гроші одноразово. Однак від суми надійде тільки 70 відсотків, а решта 30 підуть у загальний фонд. Примітно те, що гроші, які прийдуть на ім’я, людина отримає наступного місяця після того, як було зроблено внесок. Благодійники, які хочуть зробити грошові внески, мають зайти до особистого кабінету на порталі Пенсійного Фонду та авторизуватися там за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Дія. Підпису, чи системи Bank ID. Після чого можна робити пожертву.
Пенсії не припинять виплачувати
– Війна змусила багатьох мешканців України тимчасово виїхати за її межі. Їм виплачується пенсія чи цю дію призупинено?
– В Україні на тлі війни деяким пенсіонерам можуть нарахувати виплати позачергово, а деяким – припинити. У першому випадку – це стосується мешканців деокупованого Херсона, а в другому – громадян, які виїхали за кордон. Українське законодавство містить норму, за якою пенсійні виплати за рішеннями органів Пенсійного фонду України (ПФУ) припиняються на весь період проживання пенсіонерів за кордоном, «якщо інше не передбачають міжнародні договори України». Так, якщо пенсійні виплати ніхто не забирає, а термін дії банківської картки сплив, то відбувається автоматичний переказ коштів на Укрпошту. Про такі факти банки сповіщають в органи ПФУ. Якщо ж пенсіонери не забирають свої виплати і на пошті більш ніж пів року, то нарахування пенсійних виплат припиняється повністю до з’ясування обставин. Водночас пенсійні виплати можуть поновити, якщо людина особисто звернеться в органи Пенсійного фонду. Заборгованість з неотриманих пенсій повертають не більше, ніж за три попередні роки. Частину цієї суми (не більше ніж за один рік) виплачують одразу, а решту – щомісяця рівними частинами.
Розмір має значення
– Михайле Васильовичу, відомо, що в України розмір пенсії в регіонах різниться. Як на цьому фоні виглядає Чернівецька область?
– Найвищу пенсію отримують мешканці трьох регіонів – Києва, Донецької та Луганської областей. Там люди отримують понад чотири тисячі гривень. Тепер стосовно регіонів, де пенсіонери отримують найменшу середню пенсію. Зокрема, в Тернопільській області це 3490 гривень, у Закарпатській – 3631, Чернівецькій – 3 656. Варто зазначити, що менш ніж середню пенсію отримує більшість пенсіонерів України: менше ніж 3 тисячі гривень отримує понад третина українських пенсіонерів – на таку суму на місяць живе понад 4 мільйони людей. Найменші виплати також є, але вони нечисленні – трохи більше ніж 68,5 тисячі осіб. Усього ж у країні 62,6% пенсіонерів не отримують і 4 тисячі гривень. Це надзвичайно мало. Але на розмір пенсії впливають чимало чинників. А найгірша причина – повномасштабна війна, яку безпідставно розпочала росія. Однак навіть це не заважає Пенсійному фонду робити перерахунки, відповідно до інфляції. Нагадаю, що вже нинішнього року Пенсійний фонд України здійснив плановий перерахунок пенсій. 2,8 мільйона пенсіонерів отримали підвищені виплати – у середньому на 230 гривень більше.
Через підвищення мінімальної зарплати з 6,5 тисяч до 6,7 тисяч гривень – мінімальна пенсія зросла до 2680 гривень. Її отримали 1,5 мільйона пенсіонерів віком від 65 років, які мають необхідний стаж (для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років).
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області