Гендиректорка Чернівецького обласного клінічного кардіоцентру Ірина Маковійчук
A
A
A
У Чернівецькому обласному клінічному кардіологічному центрі безкоштовно і без черги імплантують кардіостимулятори
З початку повномасштабної війни в Україні більшість з нас нерідко перебуває в емоційному напруженні та стресі. Між тим, як стверджують лікарі, надмірне збудження нервової системи, надмірна секреція гормонів глюкокортикоїдів та зниження рівня гормону естрогену – підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). У людей, схильних до таких недуг, стрес, що провокує зростання частоти серцевих скорочень, призводить до стенокардії, інфаркту міокарду, гіпертонічного кризу, порушення ритму серця, підвищення рівня глюкози в крові тощо.
Чи можна попередити розвиток серцево-судинних захворювань? Чим можуть зарадити лікарі-кардіологи при стенокардії, інфаркті? Чи можуть у Чернівцях надати пацієнтам кваліфіковану допомогу, за якою ще донедавна їздили до Києва? З цими та іншими запитаннями кореспондент «Погляду» звернувся до генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр» Ірини МАКОВІЙЧУК.
Із 100 пацієнтів з інфарктами – 96 у Чернівецькому обласному кардіологічному центрі отримали допомогу по програмі державних медичних гарантій
Статистика вперта річ
– Британські науковці через дослідження довели причинно-наслідковий зв`язок між військовими конфліктами й ризиком виникнення ішемічної хвороби серця, інсульту, діабету, підвищенням артеріального тиску. Чи спостерігаються ці доводи в реальному житті, пані Ірино?
– На жаль, це правда. На стані здоров’я людей суттєво відбиваються події воєнного періоду, адже в більшості родин хтось служить у війську, захищає нас на передовій, у когось живуть родичі на окупованих територіях або ж порвалися зв’язки з рідними в росії. І це ми, звісно, помітили по статистиці, а вона, як відомо, річ вперта. Порівняно з попередніми роками на Буковині зросло число серцево-судинних захворювань. Зокрема, кількість пацієнтів з інфарктом міокарду за минулий рік зросла на 30 відсотків. Якщо говорити про вік, то тенденція зберігається попередня. Інфаркти фіксуємо, на жаль, і в молодому віці, що не може не тривожити. Пригадую, інфаркт діагностували у 19-річного юнака, та здебільшого такі захворювання трапляються у 30-40-річних і старших.
– З 24 лютого 2022 року на Буковину евакуювалося понад 100 тисяч людей із нині тимчасово окупованих територій. Як це вплинуло на роботу кардіологічного центру?
– Ми не відмовляємо нікому в наданні кваліфікованої медичної допомоги, бо усвідомлюємо, що з серцем не жартують. Торік у нашому кардіологічному центрі пролікували майже 600 внутрішньо переміщених осіб. Зверталося до нас також чимало військовослужбовців з інфарктами, порушенням серцевого ритму. До слова, окремого відділення для військових не створювали, позаяк такої потреби не було. Ми передбачали, що така ситуація може скластися, тому торік розширили інфарктне відділення, розмістивши додаткові 55 ліжок. Загалом цілий поверх медустанови обладнали для надання медичної допомоги пацієнтам з гострим інфарктом. Логістично це дуже зручно. Там обладнали ще одну рентген-операційну, встановили міні-ангіограф. Таким чином розвантажили велику операційну. Адже трапляються дні, коли наші хірурги здійснюють 15-16 оперативних втручань. Загалом же торік у стаціонарних умовах ми пролікували майже вісім тисяч пацієнтів.
– Пандемія коронавірусу значно ускладнила роботу служби невідкладної допомоги. Передбачаю, що подекуди «швидка» може приїхати на виклик запізно. Як бути в таких випадках?
– Ми зважили на цей фактор, тому створили при кардіоцентрі спеціальну «інфарктну бригаду», що працює цілодобово без вихідних. Послуга доступна як для мешканців обласного центру, так і передмість та абсолютно безкоштовна. Викликати бригаду можна за номером «5103». Отже, якщо когось турбує гострий біль за грудиною, що триває понад 15 хвилин, виникли порушення серцевого ритму, відчуття нестачі повітря, задуха, терміново викликайте бригаду. Досвідчені фахівці інфарктної бригади нададуть допомогу пацієнтам як на виїзді, так і, за потреби, доправлять до закладу реанімобілем.
Головне, не втратити час
– Ми згадали з вами, пані Ірино, про лікування внутрішньо переміщених осіб. А чи приїхали з числа ВПО і влаштувалися у кардіоцентр на роботу медичні працівники?
– Так, ми взяли торік на роботу кілька лікарів-кардіологів. Одна лікарка прибула з Краматорська, інша – з Харківської області, зверталися за працевлаштуванням чимало медичних сестер. Більшість з них мали змогу працювати, щоб не втратити навичок. Відтоді минув рік. Частина з них залишилася у нас, багато ж повернулися додому після звільнення територій від окупантів. Вони допомогли нам, оскільки більшість з них мали доволі високу кваліфікацію. Зокрема, лікар-кардіолог Тетяна Жадан із Краматорська, яку взяли в інфаркте відділення, фахівець високого рівня. Але тут хочу повернутися до ще раніших часів. Коли тільки-но встановили ангіограф, на ньому працювали тільки кардіологи, котрі переїхали до нас після 2014 року. Відтоді місцеві медичні кадри підросли настільки, що самі здатні проводити складні операції. Тому не можу сказати, що нині є різниця у майстерності проведення операцій. Крім того, у кардіоцентрі працює другий рік тернополянин Віталій Ольховик. Він завідує відділенням, де всі фахівці висококваліфіковані. І це дуже добре, бо не може одна людина виконувати всі операції, адже ми працюємо 24/7. А при гострих серцевих станах, таких як інфаркт, коронарна ангіографія проводиться в екстреному порядку.
– Восени і взимку через російські обстріли енергетичних об’єктів часто траплялися перебої з енергопостачанням. Як це впливало на роботу кардіологічного центру?
– Це були надважкі часи, але ми не припиняли роботи. Пригадую, на операційному столі у відділенні інтервенційної кардіології лежав складний пацієнт з гострим інфарктом міокарда. Операційна бригада опинилася вперше у таких «екстремальних» умовах. Але моментально запрацював генератор, що забезпечує безперебійну роботу ангіографа. Високопрофесійне швидке реагування команди у складі інтервенційного кардіолога Володимира Леунова, анестезіолога Івана Гуйванюка, медичного брата Івана Колісника та завідуючого відділенням Віталія Ольховика врятувало людині життя, котрий зі складним ураженням коронарних артерій отримав потрібну допомогу.
– Для успішного лікування пацієнтів потрібні не тільки майстерність та висока кваліфікація, але й сучасна апаратура, чи не так, пані Ірино?
– За останній час придбали міні-ангіограф. Завдяки йому проводимо прості коронаротерапії, лікуємо периферичні судини. Крім того, обстежуємо судини голови, нирок, виконуємо операції на периферичних судинах. Якщо дотепер в обласному кардіоцентрі оперативні втручання на серці проводили лише з використанням ангіографа, то віднедавна у закладі створили окрему рентген-операційну, де встановили так звану С-дугу. Обладнання придбали за кошти закладу. С-дугу, як і ангіограф, використовують не лише для візуалізації більшості інвазивних процедур, але й для проведення точних складних втручань, у тому числі, на серці та судинах. Зокрема, встановлення штучних водіїв ритму серця (одно-, двокамерних і ресинхронізаційних кардіостимуляторів (CRT), або так званих, комп’ютерів серця), виконують коронарографії та стентування периферичних судин.
– Даруйте за запитання, та чи дорого обходяться операції на серці?
– За відсотками виконання протоколу НСЗУ Чернівецький обласний кардіоцентр займає перше місце в Україні. Ми уклали угоду з Національною службою здоров’я України, завдяки чому зараз абсолютно безкоштовне лікування пацієнтів з гострим інфарктом – з моменту поступлення хворого і до виписки із стаціонару. Коронаграфія, встановлення стентів в артерію і медикаменти – все безкоштовно. Якщо хтось каже, що я лежав у кардіоцентрі й щось із ліків купував, то це ті препарати, що поза протоколом. Ми не маємо права купувати їх за кошти НСЗУ. Проте якщо лікар хоче розширити спектр лікування або призначити додаткове лікування, а пацієнт цього не заперечує, тоді він сам купує такі медикаменти. Хочу додати, що сьогодні відпала потреба їхати у столичні лікарні для встановлення стентів. Ця процедура давно і широко впроваджена в області. Все, що стосується інтервенційної кардіології, все робиться на місці. До речі, у нас уже готова проектно-кошторисна документація і ми невдовзі проведемо тендер на ремонтні роботи в одному з відділень, де плануємо облаштувати велику кардіологічну операційну і там будемо здійснювати операції на відкритому серці. Це буде шунтування, операції на клапані тощо. Але то в перспективі, хоча, сподіваюся, і не в далекій.
Рейтингові показники втішають
– Здогадуюсь, що в окремих випадках зусилля медиків не дають результатів. Який відсоток летальності пацієнтів у вашому закладі?
– Дуже втішає те, що ми добилися зменшення рівня летальності по гострому інфаркту. Це, до слова, рейтинговий показник. По ньому якраз і можна судити про рівень надання допомоги, організацію служби. Якщо пацієнтові вчасно не провели коронаграфію, то час втрачений безповоротно. Серед таких пацієнтів летальність становить 20 відсотків. І це загальноукраїнський показник. А в групі, де було проведено ургентну коронатерапію, позаторік летальність становила 4,7 відсотка, торік уже – 3,8. Це хороші показники. Вони свідчать про те, що ми рятуємо більше людей від смерті завдяки тому, що намагаємося дотримуватися всіх етапів надання допомоги. Отже за виконанням протоколу наш кардіоцентр займає перше місце в Україні. На другому місці за успішними операціями при гострому інфаркті міокарду. Це серйозний показник. Бо тут мають значення і обладнання, і кваліфікація медичних працівників, і організація лікувального процесу. Для інфаркту дуже важливо не упустити час, дотримуватися термінів, швидко зорієнтуватися з діагнозом. Від госпіталізації і до операційної не повинно минути більше 120 хвилин.
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області