Теплого Олекси
Теплого Олекси, чи Теплий Олексій – відоме православне свято, яке припадає на передостанній день березневого місяця. 30 березня вшановується пам’ять Олексія – чоловіка Божого, що жив аскетичним побожним життям. Цей день нерідко називають водотоком чи пролитим глечиком, оскільки саме кінець березня знаменується відлигами. Вважається, що на Теплого Олекси не треба сваритися та гнівити Бога та пам’ятати про мандрівників.
Божий чоловік – святий Олекса жив наприкінці 4-го та на початку 5-го століття. Парубок належав до знатного римського роду. Юнак одружився зовсім молодим за бажанням своїх батьків, проте зі своєю дружиною не проживав. Він повернув її свою обручку та пішов подорожувати. Його довга подорож тривала 17 років та проходила через країни Сходу – йому довелося деякий час мешкати на території сучасних Туреччини та Сирії.
Повернувшись до Риму, Олекса пішов до батьків, але не зізнався, що він їхній син, мешкав як жебрак під сходами, харчувався рештками та терпів знущання прислуги. Через наступні 17 років він відійшов у вічність помер. Тільки посмертно стало відомо, ким він доводився власникам садиби.
В Україні з давніх часів відзначають свято Теплого Олекси. Український народ завжди гостинно ставився до мандрівників та жебраків – Божих людей. На теренах нашої країни вважалося, що це свято – другий передвісник весни. Першим таким передвісником є День сорока мучеників, а третій – свято Благовіщення Господнього. Цього дня православні християни не працюють, а в народі вважають, що праця на 30 березня може прогнівити весну.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні