Юлія Микосянчик (зліва) знає рецепт успіху Кобилянської
Фото Ольги Шупені
A
A
A
З цієї нагоди у Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської діє фотовиставка художниці-модельєрки С. Крачило
Минулої неділі, 27 листопада, чернівчани та гості міста згадували і надихалися славетною майстринею художнього слова Ольгою Кобилянською, яка за своє життя написала чимало актуальних для сьогочасся рядків, зокрема: «Пишучи про що-будь, довше чи коротше, я лиш одно мала в душі – Україну, ту велику, пишну, пригноблену, сковану Україну, її одну і нічого більше».
За словами ініціаторки події – керівниці Чернівецького обласного краєзнавчого музею Ірини Яворської, відзначити 159-річницю з Дня народження Ольги Кобилянської вирішили фотовиставкою талановитої художниці-дизайнерки Світлани Крачило, оскільки її творчість дуже близька буковинській культурі і вона вдало поєднує у ній минуле і сучасне.
– І назва виставки фоторобіт «Я буду дуже, дуже щасливою…» – близька кожній жінці. Ми щось собі мріємо. У житті воно стається так, або інакше, але, гадаю, що ці слова із «Царівни» Ольги Кобилянської наповнені оптимізмом і надзвичайною жіночністю, яку нам хочеться завжди в собі розкрити, – додає пані Ірина.
Авторка фотовиставки Світлана Крачило розповідає, що фотосесію у дворику музею організували ще на початку жовтня. Але вона й гадки не мала, що її праця виллється у щось більше, аніж пост у соцмережах до знакової дати – 27 листопада.
– Я дуже тішуся, що влаштували саме фотовиставку, бо простір музею ожив, його вдало доповнюють інтелігентні образи на світлинах, – зазначає модельєрка.
Звичайно, не обійшлося без модного міні-показу. На заході можна було побачити костюм із давньої колекції Світлани Крачило «Гірська Орлиця», а також два нових фольково-осучаснених кептарі. Відвідувачі зауважили, що вони гарні, стильні і, мабуть, зручні.
Ініціаторка події Ірина Яворська (друга зліва) та авторка фотовиставки Світлана Крачило (справа). Фото автора
Як формували дизайнерську фотовиставку
– Коли розглядали ці фотографії, припасовували що й куди, мені від них було тепло. Тепло, тому що зображена тепла осінь, яку любила Ольга Кобилянська. До того ж, Кобилянська не була байдужою до одягу. Ви ж подивіться на її фотографії – стильна, вишукана, витримана. Це людина, яка, до речі, не лише авторський одяг мала. Вона користувалася одягом, який купувала в крамницях, але й була ще в неї модистка, – пані Зосі Пічман, якій було дуже цікаво, власні в Ольги Кобилянської зуби, чи ні. Це стало відомо завдяки тому, що Кобилянська поділилася цим у листі з сестрою. Ось так ми дещо відбігли від моди. Але, від модних образів на фотографіях Світлани Крачило, гадаю, Ольга Кобилянська би не відмовилася. І не лише попозувати у них, але й піти на якусь літературну імпрезу, – розмірковує старша наукова співробітниця Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської Юлія Микосянчик.
Інтелігентні образи С. Крачило, на які надихнула особистість і творчість Ольги Кобилянської. Фото С. Крачило
Про те, що любила Ольга Кобилянська, чим вона жила
За словами Юлії Микосянчик, у неї складається таке враження, що про Кобилянську знає часом більше, аніж про себе.
– Я точно знаю, який у неї був улюблений предмет, а мені ще треба подумати, – віджартовується пані Юлія. – Ось неулюблений шкільний предмет Кобилянської – математика, а улюблені всі, що стосуються гуманітарної сфери. Хоча в початковій школі обирати гуманітарну сферу – це читання та й мова. А математику – ні, не любила.
Фахівці музею переконані, що на День народження письменниця не відмовилася б від такого подарунка, як книга. Власне, цьогоріч відбудеться презентація видання, присвяченого Ользі Кобилянській.
– Але Кобилянська – це ще Україна. Тому що вона й сама зізнавалася, коли щось писала, то мала лиш одну перед очима – Україну. І, власне, ким вона себе вважала – робітницею свого народу. «Одна праця, одне перо та власне моє я зробило мене тим, чим я є, робітницею свойого народу». І ось вам складові успіху – тріада (праця, перо і я). В принципі, для кожного це рецепт, як чогось досягнути. Якщо ти маєш свою улюблену роботу, якщо докладаєш туди купу зусиль і свою індивідуальність, то успіх забезпечений. І, власне, оцей рецепт вона відкрила уже дуже-дуже давно. І тому, ідучи за ним, вона досягнула того, чого досягнула, – пояснює пані Юлія.
А ще вона повідала, що улюблені квіти письменниці – це айстри, запашний горошок і троянди. А найбажаніші парфуми – фіалкові, запевняє Ю. Микосянчик і додає:
– У неї фіалками пахнуть улюблені герої. Ось «Меланхолійний вальс» – там є така Софія Дорошенко, то вона пахне фіалками. Тому що так пахнула Ольга Кобилянська.
Підготувала Ольга ШУПЕНЯ
Випадкова зустріч одногрупників: Володимир Вознюк та Валентина Мурашова. Фото автора
Новини Чернівецької області