Міжнародний день макіяжу
Людям властиве прагнення до краси, у тому числі й до вдосконалення власної зовнішності. Одним із засобів для цього став макіяж або мейк-ап – використання декоративної косметики підкреслює вроду та приховує недоліки обличчя. В світі існують сотні брендів, які виробляють косметичні продукти різних кольорів і текстур – для більшості сучасних жінок вони є найважливішим інструментом в арсеналі краси. Макіяж оточує нас всюди – в повсякденному житті, в кіно, на сцені, на фотографіях та в рекламі. Існує й спеціальна подія, присвячене цьому мистецтву – Міжнародний день макіяжу, який щороку відзначається 10 вересня.
На думку антропологів, найдавніші випадки нанесення фарби на людські обличчя та тіла були, найбільш імовірно, формою маскування або частиною ритуалів. Але якою б не була першопричина, для декоративної косметики давніх часів все необхідне людям надала природа – від базових кольорів до мінеральних та рослинних речовин, з яких ці кольори можна здобути. За великим рахунком, всі культури – від ранніх цивілізацій до аборигенів Нової Гвінеї – для декорування обличчя застосовували одні й ті самі речовини – крейду, вугілля, охру, хну, різноманітні мінерали та рослинні барвники.
Найбільш просунутим щодо макіяжу було суспільство Давнього Єгипту – характерна чорна підводка для очей із сурми поширилася там в 4000-х роках до нашої ери. Вилиці єгиптяни підкреслювали рум’янами з червоної охри, на повіки наносили порошок з малахіту (зелений вважався кольором бога Ра), а кінчики пальців рук та ніг фарбували хною. Для того, щоб мінерали були придатними в якості косметики, їх подрібнювали в порошок, а потім змішували з тваринним жиром – так засоби легко наносилися і довго трималися на шкірі.
Жінки Давньої Греції теж використовували барвники для покращення зовнішності, але надмірний макіяж суспільство зазвичай не схвалювало. Письменник Ксенофонт Афінський писав, що фарби на обличчі подібні до шахрайства, бо вводять чоловіків в оману щодо істинного вигляду жінки.
На розкопках Давнього Риму знайдено багато ємностей із залишками засобів для макіяжу. Разом з тим яскравий макіяж римляни критикували та висміювали, адже фарбування обличчя було ознакою жінок, що займалися проституцією. Звісно, пристойні римлянки все одно фарбувалися, але дуже помірно, при цьому багатим жінкам створювати образ допомагали спеціально навчені рабині.
На відміну від античних часів, в Європі XVI століття в моду увійшов дуже помітний макіяж – королева Франції Катерина Медічі та королева Англії Єлизавета І були його палкими прихильницями, тож заохочували до використання косметики й парфумів своїх придворних. Обов’язковими тоді були білила (порцеляново-біла пудра), яскраво-червоний барвник для губ і декоративні чорні «мушки».
З часом косметика ставала доступнішою та більш різноманітною – в XVIII столітті барвники для макіяжу налічували вже майже стільки кольорів, як і фарби для художників. До того ж наука довела шкідливість деяких інгредієнтів, таких як свинець і ртуть, їх почали замінювати рослинними складовими, а тому робити макіяж стало безпечніше.
Станом на кінець XIX століття краса перетворилася на великий бізнес, в універсальних магазинах відкрилися косметичні відділи з великим асортиментом засобів для макіяжу. Найбільш поширеними стали пудра та рум’яна, натомість губна помада і підводка для очей користувалися меншим попитом, бо, як і раніше, надто яскраве обличчя асоціювалося в суспільстві з жінками «легкої» поведінки.
Завдяки розвитку хімічної промисловості, автоматизованому виробництву косметики, а також підйому сценічного мистецтва, кіно та фотографії макіяж став масовим явищем. 1920-ті роки принесли нову тенденцію – стиль «Flapper» з затемненими повіками, червоними губами та нігтями, рум’янами й сонячною засмагою. Губна помада здобула зручну упаковку, з’явилися туш для вій, синтетичні фарби для волосся, олівці для брів – все це дозволило візажистам створювати нові образи, які популяризували відомі актриси та співачки.
В 1940-х роках модний макіяж став стриманішим, зосередившись майже виключно на губах та віях, про що свідчать культові фільми того часу з актрисами Авою Гарднер, Ритою Хейворт та Інгрід Бергман. 60-ті й 70-ті роки минулого століття мали одразу кілька основних концепцій макіяжу – від максимальної природності прихильників стилю «хіппі» до яскравих, дещо агресивних «панку» і «глему» – з блискітками та екстравагантними кольорами.
Модний макіяж 1980-х визначали контрастні фарби – у тренді був образ з ефектно підкресленими очима, щільною тональною основою, помітним рум’янцем для контуру обличчя. В наступному десятилітті з’явився стиль «гранж», для якого характерними були «smokey ice» для очей, помада темних відтінків та порцеляновий тон шкіри. Блиск і колір – основна концепція макіяжу початку 2000-х років. Різнокольорові підводки, блискучі тіні для повік, глянцеві блиски та перламутрові помади обов’язково були в косметичці тодішніх модниць.
Сучасним макіяжем вже важко будь-кого здивувати – різноманіття засобів і технік вражає, при цьому модним є макіяж очей в лілових тонах, неонові тіні для повік, помада кольору фуксії, пастельна підводка на повіках і природні, злегка акцентовані брови. Звісно, модні тренди – категорія доволі умовна, тому жінки зазвичай обирають з них те, що подобається саме їм.
Це цікаве свято з творчим характером жінки відзначають найприроднішим шляхом – роблять макіяж. Але, на відміну від звичного мейк-апу, в цей день доречні різні експерименти з образами, новими косметичними продуктами та техніками їхнього нанесення.
Знайти натхнення для подібної творчості нескладно – в Інтернеті є безліч сайтів, присвячених мистецтву макіяжу, а в соціальних мережах можна познайомитися з роботами найвідоміших візажистів, які часто порівнюють з творіннями художників. Чимало ідей містять і модні журнали, тож можна спробувати відтворити в домашніх умовах макіяж моделі з обкладинки.
Якщо є бажання отримати глибші знання про косметичні засоби, колористику своєї зовнішності, підібрати особистий набір інструментів, навчитися новим технікам, то цього дня доречно записатися на курси з візажу. Такі заняття часто проводяться і в онлайн-форматі та містять різні програми – як для тих, хто хоче стати професіоналом, так і для любителів створювати неповторні образи для себе.
Вечір Міжнародного дня макіяжу можна присвятити перегляду одного з фільмів, де помітну роль відіграє незвичайний мейк-ап героїв – наприклад, насолодитися яскравими образами Шер та Крістіни Агілери у фільмі «Бурлеск». Також існує чимало кінокартин, темою яких є перевтілення «сірої мишки» в красуню завдяки вмілим рукам і бездоганному смаку візажистів.
Так само як і одяг, макіяж дозволяє нам виражати індивідуальність та певний настрій. Романтичний, діловий, ностальгічний або щасливий – для кожного з цих станів душі жінки здатні підібрати відповідні кольори тіней, помад та рум’ян. До того ж сам процес створення образу часто порівнюється зі своєрідним релаксом чи медитацією.
Вибір нової туші чи губної помади потрібного кольору вимагає повної зосередженості, а оформлення косметичних продуктів вражає своєю вишуканістю, тому для більшості жінок навіть похід до магазину косметики є антистресовою терапією та естетичним задоволенням.
- Психологи твердять, що макіяж здатен підвищувати у жінок впевненість в собі. Звісно, це не означає, що неможливо бути впевненою та розкутою без косметики, але все ж бувають ситуації, що вимагають відповідного образу. Недарма помірний макіяж в природних тонах є вимогою деяких компаній до своїх співробітниць нарівні з дрес-кодом – вважається, що це частина ділової атмосфери офісу.
А ще макіяж – це можливість для тих жінок, які люблять мистецтво, відвідують художні галереї та музеї, захоплюються картинами й скульптурами талановитих майстрів, але самі не мають особливих здібностей до створення шедеврів. Для них макіяж є доступним видом творчості, в якому можна вдосконалюватися як завгодно довго і щоразу відчувати себе художником, розтушовуючи тіні на повіках.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні