«Дітям можна допомогти, якщо не вичікувати, що само собою розрулиться»
Фото автора
A
A
A
Логопед Валентина Статнік каже, що її професійне кредо – перш, ніж щось робити з дитиною, слід поставити перед нею своє серце
У вільний від роботи час пані Валентина усю себе присвячує мамі та чотирьом люблячим онукам і від доньки, і від сина. Каже, що вони її головні натхненники й велике щастя.
– Хочеться для них щось найкраще з цього світу донести, – розповідає про найменших членів своєї родини Валентина Статнік. – Гарні вірші вчимо та хороші ігри підшуковуємо. Купую для них все, що ліпше – нещодавно придбали гру «Мандруємо Україною». Там така величезна карта, на пів хати. Оце з онуком Макаром дідусь грався, а потім передала гру доньці Ані, яка ростить троє діток.
Окрім того, на дозвіллі пані Валентина не відмовиться від відвідин театру чи хорошого концерту. Шкодує, що так і не вдалося потрапити на виступ гурту «Без обмежень» 25 лютого. Завчасно придбала квитки до ювілею чоловіка, однак війна не дала змогу втілити задуми у життя.
Має бути спільна робота: спеціаліст-логопед 2-3 рази на тиждень займається з дитиною, а батьки – щодня
Також наша співрозмовниця охоче відводить час і для походів у гори, і для арт-терапії – вишивання хрестиком та написання живописних картин.
Проте чернівчанка впевнено зауважує, що і її робота – це також своєрідний відпочинок:
– Мені дуже подобається працювати з дітками і в ігровій формі методично подавати необхідний для засвоєння матеріал, щоби малечі було цікаво виправляти те, що у них не виходить. І я не стомлююся, коли з дітьми займаюся. Після 4-6-годинного робочого дня приходжу додому не вичавлена, а, навпаки, наповнена.
– Пані Валентино, розкажіть, будь ласка, яка у вас освіта, уже скільки років віддали педагогічній діяльності?
– Мій загальний педагогічний стаж – 33 роки. Але спершу, звичайно, треба було пройти вишкіл: в педучилищі вивчилася на вихователя, потім – опановувала першу вищу освіту за фахом «Дошкільна педагогіка, психологія». Моя друга вища освіта – «Логопед дошкільного та шкільного віку», – її здобувала у столичному університеті ім. Драгоманова. За життя мені довелося працювати вихователем, керівником та логопедом у садочку для дітей з порушеннями мовлення. Зараз я допомагаю особливо тим діткам, які мають складні відхилення в мовленні.
«Якщо дитина постійно в гаджетах, то вона не буде вчитися спілкуватися»
– Чи правда, що останніми роками суттєво збільшується кількість діток з порушеннями, яких не було раніше?
– Так, звичайно. Уже тривалий час працюю з такими дітками, тож можу сказати, що статистика справді свідчить про кількісне збільшення. І з кожним роком їх більшає і більшає. Причини? Як на мене, з моєї практики та досвіду, все-таки важливу роль відіграє велика зайнятість батьків, у яких немає змоги повноцінно приділити увагу дитині так, як колись маленьким онукам бабусі співали колискові, гойдали їх, навіть ті ж самі колисочки мають якусь свою позитивну вагу. Друга причина, гадаю, в тому, що пізно звертають увагу батьки на те, що «ой, щось не так». І якщо пізно на це звернути увагу, то, звичайно, вони виллються в складніші відхилення. Загалом, причин затримки розвитку мовлення у дітей є дуже і дуже багато. На жаль, цьому неабияк сприяють гаджети. Якщо дитина постійно в комп’ютері, в гаджетах, то вона не буде вчитися спілкуватися. Вона живе в тому, що переглядає. Фактично, гаджет всю увагу перетягує на себе.
– Хочу зауважити, що гаджети це не 100-відсоткове зло, адже син знайомої почав ліпше вимовляти слова, коли використовував голосовий пошук в «гуглі»…
– Я не за те, щоби повністю заборонити гаджети. Вони мають бути дозованими. Звичайно, що є дуже гарні і чудові програмки, додатки, мультики і казочки… Просто треба все з розумом використовувати. Повірте, я зустрічалася із дуже сильною залежністю до гаджетів у дітей. І, знаєте, коли дитина переглядає саме мультики із незрозумілим мовленнєвим темпом, зі складними словами та фразами, то вона не може правильно відтворити те, що чує, тож по-своєму якось ті фрази каже і це отака каша виходить. Логопеди кажуть: пташина мова виробляється у дітей. Але подивитися якийсь хороший мультик на зразок легких і зрозумілих казочок, то, звичайно, що це тільки плюс. І переглянути в день 1-2 таких мультики, і досить.
«Важливо саме в перший місяць народження приділити малюку максимум уваги і турботи»
– Якими будуть ваші поради молодим батькам?
– Коли дитина з’являється на світ, то вона уже на 4-5 день починає активно знайомитися зі світом й наповнюватися всім тим, що відчуває. У неї загострюються всі відчуття – зорові, тактильні, слухові, нюхові, смакові. І тому дуже важливо, щоб у цей час фоново не звучав телевізор у хаті, бо батьки так звикли. Корисно слухати класику – це правда, але це не означає, що вона має бути цілодобово увімкнена. Все має бути дозовано.
Дуже важливим з перших днів життя малюка є контакт з мамою, коли дитинка починає уже в 1,5 тижні тішити першою усмішкою, побачивши материнські очі. А перші агукання та лепет малюка будуть тільки тоді, коли дитина побачить губи мамині, які лепечуть, агукають до неї. І тому для мовленнєвого розвитку дуже важливо саме в перший місяць народження приділити малюку максимум уваги і турботи.
«Серед моїх підопічних є дітки із заїканням, яке з’явилося через російську агресію»
– Чи займаєтеся з дітьми, яким довелося втікати до Чернівців від російських ракет і які проблеми спостерігаєте в них на тлі повномасштабної війни?
– Звичайно, сьогодні війна впливає на дітей в першу чергу, бо вони не до кінця психологічно готові сприйняти адекватно подію. У них є страх від того, що хвилюються їхні батьки, що батькам страшно і, звичайно, що діти все дуже відчувають. Тож батьки першочергово мають опанувати свій страх і не демонструвати його при дітях. Діти мають відчувати, що батьки – це захист.
Серед моїх підопічних є дітки із заїканням, яке з’явилося через російську агресію та життя у режимі «сирени-укриття». Вони з родин внутрішньо переміщених мешканців Харкова, які отримали значний стрес. Хочу наголосити, що у перший тиждень заїкання дитини, батькам необхідно обов’язково (!) показати її лікарю-неврологу, а вже потім вести до логопеда.
– Коли дорослим варто привести дитину до спеціаліста-логопеда, щоби продіагностувати її розвиток?
– Проблему у дитини, якщо розвиток йде якось не так, то до 3 місяців вже можна побачити: немає першої усмішки, немає повороту голівки за звуком чи зоровим сприйняттям чогось, немає певних хапальних рухів… І тому до 3 місяців можна побачити. У першу чергу – звертатися до лікарів, щоб виключити органічне ураження, а вже згодом логопед може порадити перші ігри для комунікації та контакту. Ці ігри всім знайомі, але чомусь багато хто думає, що це не так важливо.
– Як батькам не опускати рук і таки звертатися по допомогу до фахівця, якщо їм здається, що запізно побачили, що щось не так у дитини?
– Ніколи не буває пізно. Батьки повинні усвідомити, що скільки би років дитині не було, то займатися нею потрібно. Звичайно, що в 3-4 роки, в 2, можливо, це ідеальний час піти до спеціаліста. Але якщо навіть затягнули до шкільного віку, то, звичайно, робити щось треба.
Буває, батьки приходять і розповідають, що ходили до спеціаліста, а коли запитуєш: «Що робили?», то вони не знають. Тобто вони віддали дитину в руки спеціалісту і навіть не знають, що за дверима з нею роблять. Я це навіть не розумію, як так можна. Треба обов’язково все знати: що сьогодні робили і над чим треба ще вдома попрацювати. Без домашніх завдань я навіть не знаю, як працювати. До прикладу, якщо це вправи для артикуляційного апарату, то в ідеалі їх треба виконувати по 10 хвилин двічі на день.
– Якими досягненнями пишаєтеся, якими результатами у роботі з дітьми задоволенні?
– Працювала з 2-3-річним малюком над запуском мовленнєвих процесів, а потім, в 6 років, ми поправити тільки звук.
Також приємно, коли бачиш дітей уже в школі, які гарно читають, займаються спортом, відвідують улюблені гуртки… На обличчі виникає усмішка, коли згадуєш, як цю дитинку побачила вперше, як разом вчилися робити ладусі, ловити м’ячик, тупати ніжками, їздити на велосипеді, ходити сходами…
– І це важливо для розвитку мовлення?..
– Ну, звичайно! Це є розвиток функцій моторного планування. А моторно спланувати треба і артикуляцію язика, і губ для того, щоб відтворити правильно звук. Тому тіло має вміти працювати і з м’ячем, і на велосипеді… Ще є вправи мовлення в рухах.
Буває, дорослі на гаджетах вчать дитину літерам, цифрам. Дітки автоматично називають, можуть і читати, але комунікації немає, не має живого спілкування, не має потреби емоційно передавати якусь інформацію, гратися в сюжетно-рольові ігри.
– Це важливо – віддавати дитину до садочка змалку?
– Так. Садочок дає великий і хороший простір для спілкування, комунікації, соціалізації. Так дитина вчиться контактувати з іншими.
Ольга ШУПЕНЯ
Новини Чернівецької області