З початку повномасштабного вторгнення росія обстрілює не тільки військові об’єкти, а й великі підприємства. Це руйнує економіку, а працівники вимушено евакуюються у більш спокійні регіони. Тут їм надають житло та шанс продовжувати свій бізнес. Шпальта приїхала на хотинський завод «Trivium», куди перевезли готову продукцію харківського підприємства, щоб дізнатися історію його порятунку, з якими викликами воно зіштовхнулося та які умови створила місцева влада, щоб прийняти бізнес.
«Велотрейд» – один із найбільших виробників велосипедів в Україні, що працює вже майже 30 років. Потужності компанії були зосереджені в Харкові, де виробляли від 600 до 1500 велосипедів на день. На їхньому «Леоні» їздив Зеленський, а велосипеди компанії використовували у рекламі. Велотрейд працює не лише на внутрішньому ринку, а й експортує за кордон – у Польщу, Литву та Молдову.
Після повномасштабного вторгнення росії готову продукцію підприємства перевезли в Хотин Чернівецької области, а обладнання для виробництва — у Борщів на Тернопільщині. Шпальта приїхала на хотинський завод «Trivium», куди перевезли велосипеди, щоб дізнатися історію порятунку бізнесу, з якими викликами зіштовхнулося підприємство та які умови створила місцева влада, щоб його прийняти.
Про порятунок бізнесу
У Харкові майже кожен завод потрапив під ракетні удари чи обстріли. Щоб убезпечити працівників, власник підприємства Олег Іванов купив каски та бронежилети. Однак діяльність усе одно довелося призупинити — підприємство потрапило під удари двох ракет. До повномасштабного вторгнення там працювало 170 людей, але після – десятки з них втратили роботу, оскільки не всі хотіли їхати з Харкова.
У пошуку приміщення для продовження бізнесу працівники з власником відвідали чимало областей:
«Не скрізь було бажання допомогти. Були ризики й додаткові витрати, наприклад, фура для перевезення з Харкова на захід України коштувала до 100 тисяч гривень. Але за допомогою урядової програми релокації бізнесу ми перевезли більшість продукції, сировини та обладнання потягом», – розповідає Олег Іванов.
Приміщення, які запропонували в Хотині, були найкращими за умовами та ціною, тож сюди переїхали 20 логістів і працівників складу зі своїми сім’ями – загалом близько 60 людей. Менеджери працюють віддалено.
«Я знаю інші велосипедні компанії, що приїхали в Луцьк чи Полтаву. Якщо порівняти, тут найкращі умови», – каже власник підприємства.
Які умови для розвитку підприємства в Хотині
Голова Хотинської громади Андрій Дранчук каже, що хотіли допомогти підприємствам, які переїжджали з Харкова — «Велотрейду», швейній фабриці та виробнику електрокомплектувальних. Тож активно займалися пошуком приміщень комунальної власности:
«Хотин не міг конкурувати з великими промисловими містами, зокрема Івано-Франківськом та Хмельницьким. Але завдяки підприємству “Trivium” допомогли врятувати готову продукцію. Також підготували приміщення для проживання працівників трьох підприємств із Харкова. Наприклад, для Велотрейду облаштували житло в центрі Хотина з кухнею, їдальнею, пральнею та душовою».
Дітей працівників влаштували в садочок та школу, а також уклали декларації з лікарями. За словами голови Хотинської громади, працівники проживатимуть безкоштовно на період відновлення діяльности підприємства. Крім того, власник Велотрейду вже обговорив із владою Хотина залучення місцевих до роботи на складі.
Директор заводу Роман Адамчук розповів Шпальті, що ціну за оренду частини приміщень хотинського заводу встановили за середніми показниками в регіоні.
Останні два роки влада Хотина працювала над залученням інвестицій у громаду. Для того, щоб це зробити, потрібно багато способів та інструментів. Один із них – створення індустріального парку. Це система стимулів на державному рівні, яка допомагає підприємствам, що розташовані на території індустріального парку, користуватися пільговими умовами, наприклад, звільнитися від частини оподаткування митних платежів.
Індустріальний парк у Хотині займає близько 15 гектарів землі та є комунальною власністю міської ради. Сюди підведуть електричну мережу, водопостачання та каналізацію. Аби розпочати діяльність на цій території, потрібно укласти договір оренди з Хотинською міською радою.
За словами Дранчука, це є перспективою для розвитку Велотрейду саме на Буковині. Чоловік каже, що залучити такий великий бізнес у Хотин до повномасштабного вторгнення було практично нереально. Але за підготовки індустріального парку та інвестиційного клімату в громаді влада побачила результат.
«Якщо раніше ми асоціювалися з Хотинською фортецею, то зараз уже говоримо про можливу велосипедну столицю», – вважає він.
«Нас відкинули на 15 років назад»
В асортименті Велотрейду є дитячі та підліткові велосипеди, для гір і міста, фетбайки (з великими шинами, що дозволяють їздити по непристосованих для транспорту дорогах), складені та гібридні. Якщо порівняти з минулим роком, то попит на них зменшився: не тільки через повномасштабне вторгнення, а й загальну світову тенденцію.
«Цьогоріч ми ставили ціль розширюватися на внутрішньому ринку, бо за два «ковідні» роки він добряче зріс. Зараз, навесні, багато товару йде на експорт. Наші велосипеди нічим не відрізняються від польських, чеських чи болгарських аналогів. Сировину, зокрема шини, беремо в Чехії чи Китаї», – розповідає власник.
Водночас він зазначає, що потрапити у внутрішній ринок ЄС складно, але певна українська ніша там присутня.
До 2014-го найбільший попит на велосипеди компанії був на Донбасі та в Криму. Останніми роками найбільше продавали в Маріуполі та Херсоні, але водночас старалися бути присутніми в усіх областях України.
Підприємство контролює якість товарів. Це працює так: якщо працівники бачили на конвеєрі якісь несправності збірки, то натискали відповідну червону кнопку. Приходив майстер та усував несправність або знімав велосипед із конвеєра. Після повної збірки колеса стояли із накачаними шинами одну чи дві доби. Потім відповідні менеджери ставили бирку про якість виробу. Підприємство також відповідає на дзвінки покупців та листується з ними в месенджерах. Велотрейд надає 10 років гарантії на раму, півтора-два – на запчастини.
У Харкові залишилося два склади з велосипедами та запчастинами. Там Велотрейд мав налагоджену систему, але через обстріли вдалося врятувати лише половину виробничої частини.
Олег Іванов каже, що його справу «відкинули на 15 років назад». Конвеєр, що дозволяв автоматизувати виробництво, згорів під час обстрілів. До цього у підприємства була система, де працюють люди замість машини. Тому зараз колеса збиратимуться автоматично, а самі велосипеди будуть створювати вручну.
Підприємство розбудовує виробництво у Тернопільській області, бо в Хотині не вистачало приміщень – для повноцінної діяльности потрібно мінімум 10 тисяч квадратних метрів. Загалом на території хотинського заводу з виробництва жерстяних банок освоїли 6 тисяч квадратних метрів. Поки що його приміщення функціонують як склади. Водночас аби всі логістичні зв’язки працювали в одному місці, на Буковині планують залучити інвесторів для будівництва приміщення для бізнесу.
Поки Харків під загрозою обстрілів, власник не планує повертатися. Але частину виробництва доведеться залишити там, бо приміщення повністю облаштовані.
Багато знайомих Олега вже їздять не автівками, а велосипедами. Власник сподівається, що скоро більшість українців теж перейде на двоколісні.
Фото Ігоря Константинюка
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media