A
A
A
Майстриня, яка в мирний час створює суто жіночі прикраси, зараз поліпшує польовий побут українських солдатів
Чернівчанка Ольга – мама маленького синочка, який ходить в перший клас. І замість того, щоби вони весело проводили своє дозвілля, мусять дбати про добробут захисників України. Адже через повномасштабне вторгнення рф в Україну, чимало їхніх родичів боронять наш край в найгарячіших точках.
– Вирішила виготовляти бліндажні свічки для того, щоби наші воїни на передовій та мешканці, які там залишилися, могли трішки полегшили свій побут, – розповідає пані Ольга. – Я знаю, чому це роблю. У мене один троюрідний брат у теробороні Харкова, інший троюрідний брат – в лавах ЗСУ, виборює мир на рубежі Донецької та Луганської областей. Також дядько в мене воює в ЗСУ. Тож я чудово розумію, що їм важко під час бойових дій шукати хмиз й розводити багаття, щоб швидко зігрітися і приготувати щось тепле. Бліндажні свічки необхідні нашим військовим в польових умовах, адже ночі і дні зараз доволі прохолодні.
– Так виглядає бліндажна свічка, – показує Ольга. – Маленька горітиме впродовж 80-90 хвилин. Цього вистачить, щоби розігріти бодай щось гаряче собі на вечерю і не розводити багаття. А більші свічки можуть горіти від 4 до 6 годин.
За словами майстрині, вона займається цією справою суто на волонтерських засадах. До того ж, небайдужі люди принесли необхідні бляшанки, картон, віск – хто що мав.
– І, власне, під під’їздом сидимо і крутимо. Це минулої п’ятниці виготовили стільки свічок, витративши на роботу приблизно 5 годин. Тут десь 50 штук точно є. Синочок нарахував 70, але для достовірності треба ще перерахувати (усміхається, – авт.), – каже чернівчанка.
– Ольго, а як визначили потребу в бліндажних свічках?
– Цю ідею підгледіла у подруги з Івано-Франківська. Вона також майстриня і розпочала виготовляти такі бліндажні свічки у достатньо значних об’ємах. Коли ж я взялася за цю справу, то спершу в мене було лише 3-4 бляшанки. Але довколишні люди охоче підключилися і так помаленьку за тиждень ми уже назбирали понад 40 кілограмів парафіну, чимало необхідного картону і десь 150 бляшанок. І саме зараз здійснюю перший залив парафіном заздалегідь підготовлених заготовок.
Я ще не сконтактувала з людьми, які будуть відправляти ці свічки. Гадаю, можна буде звернутися у волонтерські організації, які доправляють гуманітарну допомогу в окуповані міста, де взагалі немає води та газу, щоб люди готували їсти.
– Невже ліпше використовувати гофрований картон, аніж шпагат?
– Я в цьому впевнена. Звісно, ще будемо все перевіряти-тестувати. Але достеменно знаю, що горить така свічка дуже добре. Шпагат не буде себе так поводити, бо він згоряє дуже швидко. А ось гофрований папір, просочений парафіном, довше тримає вогонь.
– Кажете, що вас на виготовлення бліндажних свічок надихнула майстриня з Івано-Франківська, що можете розповісти про неї?
– Ведана – дуже цікава майстриня, яка виливає свічки з соєвого воску, займається мехенді і взагалі є дуже розумною жінкою. Мені дуже сподобалося те, що у неї вийшло зробити повноцінне виробництво бліндажних свічок. І громада у них дуже згуртована: на поклик всі гуртом прийшли, все необхідне зробили і одразу відправили.
– Які наразі маєте потреби і чим небайдужі люди можуть допомогти?
– Люди можуть допомогти присутністю своєю, адже що більше рук, то більше зробимо. Далі – бляшанками, гофрованим картоном, саме тришаровим. Бо якщо більше шарів, то його важко крутити і руки болять. І парафін поки що в мене є – 40 кілограмів. Гадаю, ми його легко освоїмо, адже це вже 4 чайник розігрітого парафіну заливаю в ці бляшанки і так бачу, що треба буде ще нагріти, бо поки недостатньо.
– Якщо надумаєте розширювати чернівецьке виробництво бліндажних свічок, то що вам для цього необхідно?
– Потрібне бодай невеличке приміщення, яке б добре провітрювалося. Там був би пункт прийому бляшанок, картону, воску (чи парафіну) і водночас можна було б сісти і накрутити таких свічок. Туди б приходили всі охочі допомогти і ця справа значно пришвидшиться. Щодо кількості необхідних волонтерів, то все залежить від об’ємів сировини. Якщо потрібно виготовити 100 бліндажних свічок, то двох осіб достатньо. А якщо треба вже 1000 штук, то знадобиться щонайменше десятеро людей.
– Чим сьогодні ще займаєтеся?
– Я – мама маленького синочка, який ходить в перший клас. Оскільки у нього дистанційне навчання, то постійно маю бути поряд. Також я майстриня, виготовляю прикраси. Це моє хобі і підробіток.
– Є зараз попит на прикраси ручної роботи?
– На жаль, немає, але це не привід, щоб не робити красу. Це відновлює баланс. Тому що нині всім дуже-дуже сумно. Вважаю, що новини мають бути не лише сумними.
– Чи з’являється натхнення для творчості під час війни?
– Натхнення є, але зараз роботи виходять значно патріотичнішими і направленими на те, щоб згадати всі свої коріння, символи, кольори. Щоб згадати те, хто ми є насправді. Не думати про сучасність або світові тренди, а все ж таки просувати наше, українське.
Ольга ШУПЕНЯ
Майстер-клас з виготовлення бліндажних свічок
Новини Чернівецької області