Ціна життя – п’ять колосків… Пройшли десятиліття з тих днів, коли сталінська влада прирекла народ України до голодної смерті.
Згадати та вшанувати всіх загиблих у роки голодомору прийшли голова районної державної адміністрації Дмитро Козарійчук, голова Юрковецької територіальної громади Шафер Віталій , учні та місцеві жителі.
Присутні вшанували хвилиною мовчання жертв тих «голодних» років. Поклали квіти та запалили свічки пам’яті у підніжжя пам’ятного знаку жертв голодомору, який знаходиться у селі Ржавинці Юрковецької територіальної громади.
Не жаліли нікого, ані немовлят, ні дорослих, ні людей похилого віку. Матері сходили з розуму, дивлячись як пухнуть з голоду їх діти.
Паляниці із лободи та кленового листя стали звичною їжею для голодного українця. За що, народе мій, над тобою так глумилися?
За що знищували кляті москалі твоїх нащадків Україно? За те, що народилися гордими та непокірними! За те, що більше за себе любили і люблять свою країну! Голодомор 1932-33 років змінив генетичний код кожного з нас.
У кожній українській родині хтось помер від голоду. Ці втрати пекучим болем назавжди вкарбувалися у нашій пам’яті.
Саме тому, щороку, в останню суботу листопада українці вшановують пам’ять тих, хто помер від голоду, тих, хто загинув від сталінських репресій.
Щороку ми схиляємо голови у шанобі тих, хто не зламався, хто вистояв ціною власного життя.
Ми знову і знову просимо Всевишнього взяти під свій захист Україну, її дітей, дати сили бути мудрими та терплячими!
Присутні на мітингу керівники, щиро подякували освітянам, працівникам культури Юрковецької ТГ та учням, мешканцям краю за високий патріотизм, відданість та велику любов до України.
Автор – Майя Калин