Що не день, то новина!
Нижче опубліковано лист звернення жителів заставнівської громади. Без редакторських змін та корекції.
І для заставнівчан кожна наступна гірша попередньої.
Хоча той, хто розбирається у техніці маніпуляції соціальною свідомістю добре розуміє, що прийняття виконкомом рішення про підняття тарифів на водопостачання та водовідведення саме зараз це, не що інше, як спроба відволікти увагу мешканців Заставни від будівництва потужної підсиленої основи під встановлення нової підприємницької точки у центрі міста. Так – так, мова йде про ніби-томаф, що на замовлення,ніби-то, Тараса Скорейка, який має бути у вузенькому провулку між колишнім будинком райво (нині пустує) та «Хрещатиком» (будинок в оренді, що є власністю родини Бойчуків).
Раніше (до 2010 року) цей провулок був проїзним та сполучав проїздом вулиці Незалежності та Чорновола. Що було зручно та безпечно водіям і приватних авто і спецавтомобілів. У 2010 за вказівкою згори проїзд провулком заблокували.
А нині він став, ну дуже вже, привабливим для підприємця Тараса. Воно було б зрозуміло якби не було у місті вільних приміщень, або ж переповнене було населенням. А то ж… Та відомо якщо є попит, то знайдеться й рішення. Як нам відомо, для членів виконкому Заставнівської міської ради існує один закон – це наказ-команда голови ТГ Василя Радиша. Думати виконкомівцям не положено.
Бо ж усе продумано й прораховано без них. Як колись і для них. І байдуже, що встановлення стаціонарної торговельної точки на проїзній дорозі є проти усіх законів дорожнього руху, моралі та людяності. Та ще є безпосередньо перешкодою для розвитку підприємців, які орендують приміщення у «Хрещатику» та мають вхід з цього провулка. Від сьогодні для розвантаження (навантаження) машина під’їхати не зможе. Почувши як «пан» мер наказовим тоном дає розпорядження заливати бетон, склалося враження, що ще якісь «вуха стирчать». Тобто ще хтось надто зацікавлений у співвласності цієї точки.
Ми можемо багато розмірковувати над тим що і як. Але обурює те, що містяни немов під гіпнозом.
Не чують, не бачать, не аналізують. Ви що, насправді, не розумієте що робиться?
Не розумієте, що всі ту, хто віддав свій голос за Радиша за шмат ковбаси, хвіст риби чи бутлю олії породили собі диктатора. Якому байдуже як кожен з нас житиме далі у своєму місті.
У нього є коло «підгавкувачів» і тих, хто вміло та бездумно виконує команди.
А там хоч хай трава не росте. Не думаєте, не протистоїте? То тоді й не дивуйтеся, що вам диктують свої правила, що вас гноблять фізично і морально, зневажають, ніби рабів виганяють на власні угіддя, сплутавши при цьому особисте з громадським, запихають руку в міську казну ніби у свою кишеню, шантажують підвищенням податкової ставки, роблять все, щоб ваші діти росли невігласами, позбавивши їх можливості відвідувати дитсадок, установи позашкілля, отримувати освіту в теплих школах.
Мовчите? Все ще вважаєте що створити парк коштом підприємців – то прояв газдов
итості і майже як подвиг? То ж не дивуйтеся, коли проснувшись вранці побачите під своїми ворітьми чийсь маф. Не обурюйтеся, коли вам, за рішенням того ж таки виконкому, перегородять дорогу і до вас не під’їде «швидка», «пожежна», «поліція». Бо яка різниця що ви відчуватимете у цей момент?
Та попри все, ми маємо й прогрес – все більше містян «просинається» від сну та замислюється над вчинками та рішеннями своїх обранців. Особливо гірко та соромно тим, хто так підтримував керівництво міської ради. Що ж, розчаровуючись, ми вдосконалюємось. Сьогоднішнє засідання комісії….. – є тією ластівкою, яка сповіщає зміни.
Яким вони будуть залежить від кожного з нас. Хочеш жити гідно? Не будь осторонь! Це твоє місто!
І насамкінець запитання до Тараса: «Ви думаєте тут піде бізнес? Справді?…»