Упродовж дискусії обговорювали збільшення предметів румунською мовою у школах, «пресування» української влади та порушення прав меншин в Україні.
Скріншот із відео дебатів
23 березня лідери румунської громади з Марамуреша, румуни з Чернівців, півночі Буковини, з півдня Бессарабії, викладачі, журналісти та небайдужі люди зібралися на онлайн-дебати.
Тема обговорення: проблеми румунських громад України, які виникли після ухвалення ЗУ «Про освіту», а саме — нібито «обмеження доступу до освіти рідною мовою».
Говорили про порушення прав людини через мовну політику, зокрема в сфері обслуговування, а також про пропаганду безперспективности румунської мови та «тиск з боку українців».
Захід організував депутат ПАРЄ Єуджен Томак.
«Важливо, аби через діалог ми знайшли рішення, щоби влада у Бухаресті (уряд і парламент), а також влада України зробили все задля відкритого і щирого діалогу. Це для того, аби румунська громада в Україні, яка налічує понад 500 тисяч українських громадян румунського походження, могла б користуватися усіма правами, які й румунська держава надає усім меншинам. Не бажаємо нічого іншого, ніж «дзеркального» ставлення, аналогічного тому, яким користуються меншини в Румунії, у сусідній державі», — сказав Єуджен Томак.
Міністр виховання Румунії Сорін Кимпяну зазначив, що їхня країна приймає на навчання молодих людей румунського походження з України як стипендіатів. Зокрема у 2020-2021 роках таких людей було 165. Водночас у 2019-2020 був 241 стипендіат.
За словами Соріна Кимпяну, немає обмежень у кількості стипендій для молодих людей з України. Вони мають можливість претендувати на всі місця, які винесли університети Румунії на конкурс. До того ж, молодь України, яка не навчалася румунською мовою, може скористатися навчальними стипендіями на підготовчий рік із її вивчення:
«Ми прагнемо відповідати бажанням молодих румунів з України навчатися у Румунії румунською мовою, в умовах, коли вони не мали, не буду висловлюватися, з яких причин, але не мали шкільного досвіду румунською мовою в Україні. Підтримку можемо мати від лідерів румунської громади в Україні у процесі розповсюдження всіх інформацій, пов’язаних зі вступом до румунської вищої освіти. Тобто, можливо, таким або іншим чином сприятимемо зв’язкам між пропозицією університетів і вами, присутніми й зацікавленими (це я кажу з великою оцінкою) у підтримці освіти румунською мовою».
Учасники онлайн-обговорення погодилися з твердженням Державного секретаря МЗС Румунії Дана Некулаєску, що румуни з самого початку мали проблему з українським Законом, ще з 2017 року. Коли «українська сторона стверджувала, що Закон «Про освіту» дотримується усіх міжнародних положень, румунська своєю чергою казала, що це не так». Усі пропозиції та заяви з боку Румунії українці, за словами Держсекретаря МЗС, не розглядали.
«Ми вважаємо, що має існувати якомога більше предметів румунською мовою, які б викладали в українській школі, натомість намагаються обмежити цей момент через Закон «Про освіту», — зазначив він.
Модератор зустрічі озвучив такі дані: зараз у Чернівецькій області є 54 школи з румунською мовою і 16 — змішаних. Хоча ще понад 30 років тому їх було 110. Водночас про кількість українських шкіл у Румунії не говорили.
Депутат Європарламенту Єуджен Томак сказав, що розуміє труднощі України, зокрема відкритий конфлікт із Росією, і вірить, що Румунія продемонструвала максимальну серйозність і відкритість надавати військову підтримку. Проте не можна ігнорувати той факт, що є майже пів мільйона носіїв румунської мови у сусідній державі. Тому будуть «втручатися».
«Усі законодавчі зміни турбують нас, тому ми щоразу будемо все більше і більше втручатися. Запевняю, що в Європейському парламенті я говорив із парламентаріями з багатьох сусідніх до України держав, таких як Польща або Угорщина. Вони однаково, як і ми, переймаються законодавчими змінами. (…) Зараз ми інтенсивно намагаємося зробити більш чутливою київську владу і переконати її, що меншини, які вільно розмовляють офіційними мовами Європейського Союзу, не повинні ставати предметом дискусії у переговорах», — сказав Єуджен Томак.
Як приклад «доброї практики Румунії у ставленні до національних меншин» голова Комісії з питань закордонних румунських громад Палати депутатів Дж. Штірбу розповів, що за 12 років його роботи серед його колег були представники української громади Румунії. Він додав, що саме тому й очікують від сусідніх держав такого ж ставлення до закордонних румунських громад.
На дебатах також виступив Ілля Зегря, голова ГО «Товариство румунських письменників Чернівців». Він наголосив, що в Україні серйозно порушують права людини:
«Я вважаю, що Україну треба якимось чином, може, покласти на місце стосовно дотримання прав людини. Бо я знаю, що їх порушують найбезсоромнішим чином. Не можна забороняти людині розмовляти своєю рідною мовою, навчатися у школі рідною мовою. На жаль, Україна дослуховується до того, що їй каже Європейський Союз. Не можна ставити право особи у залежність від певних політичних кон’юнктур і міжнародних політичних ситуації».
За його словами, ситуація в Україні є дуже сумною для всіх меншин. А українська мова у сфері обслуговування — наче ще один вид порушення прав.
«Чому я не маю права вільно дискутувати моєю рідною мовою, чому я зобов’язаний? Тепер нав’язали Закон, що у магазинах, гастрономах тобі відповідають (якщо ти звертаєшся російською мовою — я уже не говорю про мову румунську) українською, а іноді, якщо звертаєшся російською мовою, той, що за прилавком, удає, що не розуміє і не чує тебе».
Голова ГО «Видавництво «Александру чел Бун» А. Чернова наголосила, що зараз відбувається пропаганда того, що румунська є мовою без перспективи.
А голова Комісії з питань культури і медіа Сенату Румунії В. Бадя сказав, що треба «пресувати» українську владу.
«Проблема в тім, що після того, як наші діти навчаються румунською мовою у школах на півночі Буковини, півдні Бессарабії і Закарпатті, після того, як закінчують освіту, вони не мають у багатьох випадках можливости застосовувати румунську мову в адміністрації, в університетах, у бізнесі, у магазинах тощо. Тож ми повинні збільшити рівень нашого втручання і зробити так, щоб «пресувати» українську владу, аби вона дозволила використання, застосування румунської мови на всіх рівнях без жодного виду перешкоди».
Однак, за словами голови ГО «Медіацентр «Bucpres» — асоціації незалежних румунських журналістів України» М. Германа, процес переходу шкіл від викладання румунською мовою до викладання українською або перетворення цих шкіл на змішані установи відбувалося і до ухвалення Закону «Про освіту». Однак потім документ прискорив цей процес.
Наприкінці зустрічі В. Бадя висловився, що Україна чинить так, як їй заманеться:
«Дуже правдивою є інформація, що багато хто з батьків-румунів більше не посилають своїх дітей до школи. Зрозуміло, що внаслідок тиску українців! Україна перебуває у лещатах! Ці лещата називаються Європейський Союз. Якщо Україна бажатиме ввійти назад до СНД, тоді нехай робить, що вона хоче! Якщо бажатиме йти до Європейського Союзу, до цивілізованого світу, тоді повинна буде дотримуватися правил того цивілізованого світу».
Вихід із ситуації, за словами голови Комісії з питань культури і медіа Сенату, такий:
«Залишіть ту радянську поведінку, яку, я бачу, ви продовжуєте нарощувати. І поверніться до добріших намірів. Це з одного боку. З іншого боку, багато хто наших тамтешніх лідерів робить гру дещо подвійною, так, це нехай між нами залишиться. Їдеш у Київ, чіпляєш один прапор, їдеш у Бухарест — інший. Дай-но відмовимося від цього! Будьмо чесними до кінця!» — підсумував голова.
Надалі «Шпальта» готуватиме глибший матеріал, аби розібратися у цій темі. Ми залучимо експертів та представників громадських організацій, аби зрозуміти, чи справді існує проблема, яку обговорювали на онлайн-дебатах, чому на подібному обговоренні не було представників української дипломатії та чому саме зараз підіймають мовне питання.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media