Генеральний директор Буковинського онкоцентру Ігор Малишевський
З вільних джерел
A
A
A
Грамотне вкладання грошей у розвиток Онкологічного центру у Чернівцях відкриває нові послуги і дозволяє боротися за здоров’я кожного пацієнта
Від початку пандемії коронавірусу у Чернівецькій області виявлено значно менше пацієнтів на ранній стадії раку, ніж попередніми роками. Про це стверджують у Буковинському клінічному онкологічному центрі. Багато наших краян уникають діагностики стану здоров’я через спалах COVID-19. А ще з відомих причин призупинено планові скринінгові дослідження – мамографія, колоноскопія. Водночас дедалі більше людей звертаються до лікарів уже на пізній стадії онкології й така тенденція спостерігатиметься в майбутньому, прогнозують лікарі-онкологи. Отже, якщо не активізувати дослідження ранніх стадій онкології, то у більшості пацієнтів уже цього року і найближчим часом діагностуватимуть занедбаний рак.
Чи можна виправити ситуацію? Як не допустити занедбаності смертельної хвороби? Про це наша розмова з генеральним директором Буковинського клінічного онкологічного центру Ігорем МАЛИШЕВСЬКИМ (на фото).
Онкологія відійшла на другий план
– Добре відомо, пане Ігорю, що рання діагностика раку щорічно допомагає врятувати життя пацієнтів. Чи погіршилася останнім часом ситуація із захворюванням на рак?
– Занепокоєння суспільства з цього приводу цілком зрозуміле. І те, що менше стали робити скринінгові дослідження – колоноскопію, мамографію – це справді, теоретично, може вплинути на результати захворювання у багатьох пацієнтів. Але життя триває, й онкологічні пацієнти нікуди не зникали навіть під час пандемії COVID-19: ми продовжуємо їх оперувати, вони отримують хіміотерапію, імунотерапію, радіаційну і променеву терапію. Проблема полягає у тому, що хворим стало складніше отримувати таке лікування, складніше отримувати підтримку від родичів, яких не пускають з ними до лікарні. Хворі проходять лікування самі, за консультацією так само звертаються, і від усього цього їм, звичайно, дуже некомфортно. Рік, що минув, був складним не тільки для нас, але й для всієї України через пандемію COVID-19. Торік на Буковині виявили 1700 вперше захворілих на онкологію, що на 500 менше за 2019-й. Але онкологія не зменшила свою небезпеку. Вона, на жаль, є і прогресує. Та через те, що сімейна медицина основну увагу приділяє боротьбі з коронавірусною інфекцією та її ускладненнями, всі інші пацієнти бояться звертатися до нас. Їм важко доїхати, бо відмінили міжміське автобусне сполучення, немає можливості діагностуватися. Та все одно вони прийдуть до нас із третьою-четвертою стадією, коли вилікувати такого хворого буде значно важче, а подекуди і неможливо. Ми при кожній можливості говоримо про це. Люди мають бути свідомі того, що треба турбуватися про своє здоров’я. Якщо є якісь тривожні симптоми – не соромтеся, звертатися до сімейного лікаря.
– Знаю, що був певний відрізок часу, коли Міністерство охорони здоров’я скасувало планові операції. Чи це не було ударом по здоров’ю хворих?
– Наш спеціалізований заклад надає допомогу всім, хто до нас звертається, незалежно від того онкологія в людини чи не онкологія. Наші медики працюють з відвідувачами і чимало з них ідуть від нас із не підтвердженим, спростованим діагнозом. Однак частина з них, на жаль, все ж залишається у нас. Через пандемію ми справді відзначаємо спад вперше виявлених. Хоча нозології як були, так і залишаються. Люди і далі хворіють. Дійсно, був період, коли Міністерство охорони здоров’я наклало вето на планові оперативні втручання. Проте це не означає, що хворі у нашій установі не лікувалися. Онкоцентр із самого початку пандемії працює у штатному режимі, щоправда, при посилених карантинних заходах та при забороні відвідування хворих їхніми родичами та знайомими.
Через карантинні обмеження торік хірургічна активність упала на 50 відсотків
– І все ж таки, пане Ігорю, не заперечуєте, що заборона Міністерства не пішла на користь тим пацієнтам, які чекали на хірургічне втручання?
– Онкологія – це не тільки хірургія. А ще хіміотерапія, променева терапія. Ми єдина медична установа, де є мультидисциплінарна онкологічна комісія, котра визначає тактику лікування. Скажімо, у решті лікарень система дещо інша: є патологія – значить, треба оперувати. В онкології суть полягає в тому, що насамперед треба визначити тактику лікування. Чи то спочатку операцію робимо, чи застосовуємо хіміотерапію, а чи променеву терапію. Отже всі хворі були під нашим наглядом. Єдине – оперативне втручання переносили на більш пізніший термін. Але варто нагадати, що онкологічні захворювання лікується не за день, не за два і не за три. Це тривале лікування за чітко визначеною тактикою.
Перемога у конкурсі – шанс на оновлення
– На межі тисячоліть ми створили громадський комітет для добудови онколікарні. Тоді було зроблено чимало. Настільки, що навіть тодішній президент Леонід Кучма приїздив на новосілля. Але зараз умови ще кращі. Як це вдалося зробити в умовах безгрошів’я?
– Торік взяли участь у конкурсі Державного фонду регіонального розвитку. Вдалося перемогти і нам виділили на реконструкцію установи 22 мільйони гривень. Завдяки їм у Буковинському клінічному онкологічному центрі капітально відремонтували п`ять структурних підрозділів: приймальне, онкохірургічне, онкогінекологічне, онкомамографічне відділення, а також хірургічний блок. У хірургічному корпусі є чотири операційні столи і майже 90 ліжок для відновлення після операцій. Крім того, наш заклад теж долучився і вклав в оновлення 13 мільйонів власних коштів. Вони пішли на придбання меблів та якісного сучасного обладнання: сучасного цифрового рентгенапарата, дерматоскопа, гістероскопа, обладнання для онкоурології, реанімаційного устаткування та обладнання для інфузійної хіміотерапії.
– Отже, передбачаю, якість лікування стане кращою? Бо, знаю, у центрі трудяться висококваліфіковані фахівці, котрим не вистачало технічної допомоги. Тепер є все, так?
– Завдяки оновленню хірургічного корпусу заклад отримав найсучасніші на Буковині операційні. Тож тепер наші пацієнти почуватимуться комфортніше та зможуть швидше відновлюватися після хірургічних втручань. Переконаний, через рік-два Буковинський онкоцентр стане лідером Західної України з надання онкологічної допомоги і не треба буде хворим звертатися по допомогу в онколікарні інших міст. До речі, отримувати хірургічну допомогу у нашому закладі можуть як онкологічні, так і неонкологічні пацієнти. Бо згідно з правилами НСЗУ, якщо медустанова законтрактувала стаціонарну медичну допомогу дорослим і дітям, то може надавати весь спектр хірургічної допомоги. Звісно, у пріоритеті – онкологічні пацієнти, але у перспективі розглядаємо всі напрямки. Так сталося, що у нашому закладі не було онкоурології, торакальної хірургії. Тепер, маючи відповідне обладнання, можемо поступово розширювати перелік послуг. Скажу більше, плануємо реконструювати приміщення для лінійного прискорювача. Для цих потреб із обласного бюджету виділять 5 мільйонів гривень, але треба 24. Лінійний прискорювач дасть змогу онкологічним пацієнтам отримувати якісну променеву терапію. Особливість апарата у тому, що дія відбувається на саму пухлину, здорові клітини при цьому не уражуються. На жаль, зараз наші пацієнти їздять на таке опромінення на Волинь, у Київ.
– Чи поліпшили побутові умови для пацієнтів?
– Нині вони практично відповідають європейському рівню. В палатах все нове – від простирадл, подушок, ліжок до плазмових телевізорів і обладнання. У палатах лежать по 2-3 пацієнтів. 90 відсотків приміщень із внутрішніми вбиральнями, з можливістю помитися. Окремо є душові для і пацієнтів, і для лікарів. Адже деякі пацієнти лікуються до місяця. То ми маємо створити для них комфортні умови. Порівняйте, якщо у 2020-го на харчування одного хворого у день виділяли 5 гривень, зараз – понад 30. Тому ми організували чотириразове харчування. Такого у жодній лікарні краю немає.
– Кажуть, чужих коштів не гоже рахувати, однак я наважуся запитати. А яка зарплата у ваших медпрацівників нині?
– За березень заробітна платня лікарів у середньому становить 16,5 тисячі гривень, у медичних сестер – 9, і у санітарок – 7 тисяч. Це найвища зарплатня в області. Хоча, як на мене, вони мають одержувати значно більше. По всіх лікарнях, тоді б може вони не поглядали на Європу. Насамкінець зазначу, що число хворих на рак у Чернівецькій області постійно зростає. А, відповідно, є потреба у підвищенні якості надання медичної допомоги. І ми робимо все, щоб так і було.
За два десятиліття змінилося абсолютно все: стандарти лікування, оснащення, технології. Зокрема євростандарти надання медичної допомоги, згідно з якими працюємо, довели ефективність лікування. Ми, до прикладу, при раку шлунка у хворих спочатку здійснюємо лапароскопічне стентування захворювання, потім людина йде на три-чотири курси хіміотерапії, опісля уже виконуємо радикальне оперативне втручання. Такі методики дозволяють значно продовжити життя хворим. І це доведено європейськими стандартами надання онкологічної допомоги. Раніше було поняття «п’ятирічне виживання», зараз можна говорити й про десятирічне й про повне одужання.Віктор Тащук, керівник структурного хірургічного підрозділу
За 34 роки роботи у закладі відбулися кардинальні зміни. Нині в онкоцентрі чисто, світло й затишно. Практично всі палати мають санвузли та гарячу воду, телевізори. Хворі після операцій лежать на зручних функціональних ліжках. В операційних – найсучасніша система вентиляції, освітлення, нові хірургічні столи. Раніше чимало наших пацієнтів їхали оперуватися до Києва, багатші – до Європи. Вони прямо казали: «У вас класні хірурги, та ми хочемо комфортних умов!». Тепер можу сказати, що у нас є і комфортні умови, і найсучасніше обладнання, й досвідчені лікарі, котрі використовують сучасні методи лікування онкологічних захворювань.Іван Олар, онкохірург вищої категорії
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області