ГО «Лабораторія культурних досліджень» продовжує впроваджувати новітні технології у чернівецьких музеях.
У межах проєкту VRArt Incubator ГО «Лабораторія культурних досліджень» разом з діджитал-митцями з Харкова створили віртуальну та додану реальність у музеях Чернівців.
Керівник громадської організації Андрій Тужиков розповів «Шпальті» про впровадження новітніх технології у музеях міста.
«Ми запросили двох митців з Харкова – Віру Дегтярьову та Нікіту Худякова. Їхня місія – принести інновацію в наші чернівецькі музеї. Щоб побачити зроблене не потрібно якихось складних девайсів. Смартфона з камерою цілком достатньо. Такий момент інтерактивний дозволяє залучити більше людей до музеїв», — зазначив Андрій Тужиков.
Так, у Чернівецькому краєзнавчому музеї діджитал-художник Нікіта Худяков поєднав стародавню кам’яну сокиру із візерунком трипільської культури та створив тривимірний арт-об’єкт. Це — перший NFT токен у Чернівцях.
Довідково: NFT токен це — унікальний персональний код твору цифрового мистецтва і допомагає закріпити авторство твору.
«Працівники музею провели чудову екскурсію, я дізнався багато цікавого. Надихнувся безліччю різноманітних експонатів. Але зосередився на дуже стародавньому об’єкті – кам’яній сокирі. За характером каменю та іншими показниками можна вважати, що цю сокиру могли використовувати як обмінну валюту. Я вирішив створити цифровий об’єкт, який би приваблював. Я використав форму сокири і спроєктував ці білі смужки, характерні для оригінального об’єкту. А також доповнив його іншими цікавими візерунками», – розповів Нікіта Худяков.
За допомогою QR-коду, цей тривимірний об’єкт можна буде відтворити не лише у музеї, а й на вулиці, у кафе чи вдома.
Завідуюча відділом археології середніх віків та нового часу Чернівецького краєзнавчого музею Оксана Драгомирецька зазначила, що така сокира періоду енеоліту зустрічалася на Буковині вкрай рідко.
«Цій сокирі не менше 6 тисяч років. Ця енеолітична сокира виготовлена зі смугастого кременю. Цей матеріал зустрічався у нас доволі рідко, але це не одиничний предмет. Шляхом обміну такі знахідки неодноразово потрапляли на терени Буковини. Ті трипільські малюнки не характерні для типових знахідок енеолітичної доби. Надзвичайно цікаво те, що Нікіта на знарядді праці переніс малюнок і показав, як зі звичайної сокири створити арт-об’єкт», — зазначила Оксана Драгомирецька.
У Чернівецькому художньому музеї Віра Дегтярьова (Vera DG) втілила вже другий VR-задум. Цього разу мисткиня створила аудіовізуальний об’єкт пов’язаний із Сидором Воробкевичем.
«Саме музей визначав культурні постаті, які б хотілося бачити у новітніх технологіях. Мені запропонували на вибір декілька постатей і я обрала саме Воробкевича, адже 2 травня буде 185-річчя з дня його народження. Також мені надали пісню на слова Сидора Воробкевича «Мова рідна». Так, скануючи код, відвідувач побачить портрет Воробкевича і літаючі пірамідки навколо. Це – імерсивний досвід і якщо ми торкнемося екрану – з’являться інші різноманітні ефекти. І на фоні – пісня «Рідна мова», — розповіла Віра Дегтярьова.
Усі охочі можуть прийти до музеїв і за допомогою гаджетів та QR-коду споглядати стародавні артефакти і витвори мистецтва через віртуальну реальність.
Проєкт відбувся за підтримки програми ґрантів HBCE та IM Swedish Development Partner.
#HBCEGrantProgram
#individuellmanniskohjalp
Фото Володимира Гуцула
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media