Денис Руснак
facebook.com/regmuscv

A
A
A

19 січня виповнюється 120 років з дня народження відомого співака

19 січня виповнюється 120 років з дня народження Дениса Руснака – відомого співака буковинського походження. Народився в с. Дубівці, навчався в Кіцманській і Чернівецькій гімназіях, брав участь у різних аматорських гуртках. Пісня стала в житті Дениса найбільшою пристрастю, також він грав на багатьох музичних інструментах, і навіть умів їх виготовляти. Про це йдеться у матеріалі, опублікованому на офіційній Facebook-сторінці Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Попри те, що життєві негаразди не дозволили Денису здобути навіть базову музичну освіту (в 13 років він втратив ногу), його творчі здібності та організаторський хист дозволили втілити не один вдалий мистецький задум. За словами його племінника Любомира Несторовича Руснака, який є продовжувачем цієї славної співочої династії – Денис на початку 20-х рр. ХХ ст. поставив у стодолі вчительки початкових класів Пельвецької Степанії Альпінівни українську оперу С. Гулак-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Для цього він мусив брати у Чернівцях дозвіл, адже українська мова і культура за часів королівської Румунії піддавалася утискам. Декорації взяв у Чернівецькому театрі, акторами виступили мешканці села Дубівці, а для освітлення навіть була замовлена динамо-машина.

Читайте також:  До 26 вересня у Чернівцях частково перекрили дві вулиці: що відомо

Відгомін про Руснака ширився сусідніми селами й, зрештою, дійшов до Чернівців. У 1924 р. Денису Руснаку запропонували очолити відоме вже на той час чернівецьке співоче товариство «Міщанський хор». Відтоді ім’я буковинського співака дедалі частіше з’являється на афішах і в газетних оголошення. Майже жоден концерт українських товариств не обходиться без його участі. Крім того, у 1927 р. «Чоловічий хор», який очолив Руснак, був запрошений на коронацію короля Міхая I, де виконав українські пісні, які дуже сподобалися майбутньому монарху.

Творчий злет Руснака отримав новий поштовх, коли 1929 року Буковину відвідав знаний на всю Європу «Хор донських козаків» під проводом Сергія Жарова. До нього входили солдати й офіцери донських козачих військ, які після революції 1917 р. емігрували з Російської імперії за кордон. Денису Руснаку запропонували співпрацю. Звісно, він погодився на гастролі з колективом, який вже тоді мав виступи у королівських палацах – болгарському, англійському, датському, шведському. Із цим хором мав свого часу кілька виступів Федір Шаляпін, а про його діяльність схвально відгукувалися композитор С. Рахманінов, співачка А. Боянова та інші непересічні митці тогочасної Європи. Після тривалих гастролів, які охопили півсвіту, на початку 30-х рр. Денис Руснак повертається на Буковину – збагачений життєвим і сценічним досвідом.

Читайте також:  У Сторожинці попрощаються із полеглим на війні військовим

Саме цей досвід допоміг йому готувати співаків для української театральної трупи, якою керував відомий на Буковині артист і режисер Іван Дудич. У 1936 р. Денис Руснак знов отримав листа-пропозицію від Сергія Жарова. Але цього разу залишає рідний край уже назавжди! У 1952 р., під час гастролей у Нью-Йорку, виснажений хворобою, мандрами та тугою за рідними, Денис упав на сцені. Там його й поховали. Згодом дружина Анна Марія (Ганна) перепоховала тіло чоловіка у Мюнхені.

Увесь час Денис Манолiйович Руснак залишався не тільки чудовим актором, але й справжнім патріотом Батьківщини. Працюючи багато років за кордоном, він своїм співом прославляв Україну, зігрівав серця співвітчизників, яких доля закинула за межі рідної землі, та завжди допомагав і підтримував українців, де б вони не були. На відміну від всесвітньовідомого брата – тенора Ореста Руснака – записів денисового голосу майже не лишилося. Але вклад, який зробив Денис Руснак у розвиток українського національного мистецтва у першій половині ХХ століття – неоціненний.

Читайте також:  Мужнього Захисника України, жителя Сокирянської громади Віталія Ярового нагороджено Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України

   
Новини Чернівецької області

Залишити відповідь