Підприємців зобов’язали використовувати касові апарати. До чого це може привести
Президент Зеленський таки підписав два закони, які стосуються не лише сотень тисяч підприємців, а й мільйонів громадян, які отримують їхні послуги. Перший – про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, а доповнює його – про внесення змін до Податкового кодексу.
Частина положень цих законів набрала чинності відразу після опублікування, частина запрацює через пів року, у квітні 2020-го, частина – 1 жовтня 2020-го та 1 січня 2021 року. Поступово використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), тобто касових апаратів, стане обов’язковим для всього малого бізнесу з обігом понад мільйон гривень на рік, включаючи тих, хто сплачує єдиний податок.
Без зарезервованих фіскальних номерів підприємець не зможе в офлайн-режимі використовувати програмний реєстратор
Додаткові витрати закладуть у вартість товарів і послуг
Першою чергою норми законів стосуються фізичних осіб-підприємців (ФОП) 2, 3 і 4 групи, – тобто всіх, чий дохід за рік перевищує 300 тисяч гривень. Такі підприємці від 1 січня 2021 року мають використовувати касові апарати. Крім стандартних касових апаратів з паперовими чеками, підприємці можуть використовувати планшети, смартфони або ноутбуки, на які треба встановити програмне забезпечення (ПО) під назвою «E-Receipt» (електронний чек). Як повідомили у Державній фіскальної службі, наразі він працює в тестовому режимі. Завершити його обіцяють за пів року, тобто до весни 2021-го.
При цьому певні категорії представників малого бізнесу ще можуть обходитися без касових апаратів. Зокрема, вони не обов’язкові для кафе-ресторанів швидкого обслуговування, турагентств, інтернет-магазинів, що працюють як ФОП, магазинів автотоварів і «секонд-хендів». Однак при цьому в законі йдеться, що ПО є обов’язковим для всіх підприємців, чий дохід перевищує 1 млн гривень.
Чим це обернеться для підприємця
Від 1 січня 2021 року залишок товару без первинних документів буде вважатися контрабандою і підлягати утилізації (згідно із законом 367). Підприємець не зможе цей товар, в разі необхідності, запрограмувати у свій касовий апарат.
Зауважимо, що 1-ша група ФОПів – це роздрібна торгівля на ринках, приміром – на «Калинці». Якщо підприємець досі продає товар гуртом, то від 1 січня 2021 року гуртовий покупець вимагатиме накладну на придбаний товар з повною адресою місця торгівлі та ідентифікаційним кодом продавця. Це потрібно їм для того, щоб надалі можна було закодувати куплений товар у своєму касовому апараті для подальшої реалізації. Після зустрічної перевірки податковою за вашим кодом, ви вже автоматично на 2-й групі з касовим апаратом і штрафом 51 тис. грн за нецільове використання єдиного податку.
Використання фіскального РРО – реєстратора розрахункових операцій (касовий апарат), який роздруковує і передає в податкову фіскальний чек із 30 позиціями і Z-звіт також задоволення не з дешевих:
- його вартість – від 6,5 до 12 тис. грн;
- його щомісячне обслуговування – до 500 грн;
- необхідність вести повний касовий і бухгалтерський облік (послуги бухгалтера для роботи з РРО – від 5 тис. грн;
- програмування всього товару тільки за податковими накладними (неправильно закодовано – штраф 850 грн за кожну позицію товару);
- 100% необхідність покриття Інтернет-зв’язку для передачі фіскальних чеків і Z-звітів у податкову (за їхнє неподання – штраф 510 грн за кожен чек);
- немає можливості вести гнучку цінову політику (змінити оперативно ціну товару для покупця);
- якщо продано товар без фіскального чека – штраф 150% від вартості товару (закон про кешбек 129).
Такі нововведення можуть дорого обійтися бізнесменам. За підрахунками Державної регуляторної служби України, витрати на адміністрування процесів застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками податків другої і третьої групи єдиного податку складуть близько 22,4 млрд грн. Сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників єдиного податку другої групи, незалежно від виду діяльності та обсягів доходів, регуляторна служба оцінює в 11,13 млрд грн. Неважко здогадатися, що всі додаткові витрати бізнесмени закладуть у вартість своїх товарів і послуг.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Суми штрафів дуже різні. Найвищі варіюються від 850 гривень і можуть вам нарахувати у сукупності до мільйонів. Ось нещодавно Держпродспоживслужба нарахувала два мільйони штрафу за 43 пари окулярів. Це трошки інакше, але все взаємопов’язано, бо так само треба внести товар у касовий апарат, так само в мене залишки залишилися за шість років. Я не можу їх реалізувати, вони підлягають утилізації. А оскільки на Калинівському ринку немає торгівлі, то ситуація аналогічна у всіх підприємців.
Наступне із цих нововведень – я маю вимагати, щоб мені надавали сертифікати на митниці. На митниці я не можу цього вимагати, тому що я не маю права розмитнювати. Розмитнювати фізична особа-підприємець не має права, а тільки юридична особа.
Навіть в уряді не знають, яка вартість того програмного забезпечення. Одні кажуть, що буде безкоштовним, інші, що 500-1000 гривень. Потім треба сплачувати за обслуговування цього апарата, також треба за нього заплатити гроші (вартує від 6 до 12 тисяч касовий апарат).
Ось зайдіть на Калинівський ринок і побачите скільки там порожніх контейнерів. І це лише після карантину. А коли впровадять нововведення, то потім, напевне, всі закриються. Залишаться може 20-30 відсотків підприємців. Або доведеться в тіні працювати, будуть якось домовлятися з податковою чи ще з кимось, або просто будуть закриватися і їхати на заробітки за кордон і так далі. Бо люди вже не витримують – оренда висока, торгівлі немає… А якщо ще це введуть, то просто доб’ють.Степан Кукурудзяк, голова Профспілки підприємців міста Чернівці