Н. Гопко: "Ця хвороба буде поширюватися доти, доки є в нашому середовищі хворі люди"
Фото Артема Артеменка
A
A
A
Про це розповіла в. о. директора ДУ «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗУ» Наталія Гопко
Сьогодні, 22 липня, на брифінгу щодо протидії поширенню коронавірусної інфекції на Буковині п. Наталія Гопко зауважила, що зараз маємо 5404 підтверджених випадки – це, за абсолютними цифрами, не є найбільше число випадків, які реєструють у регіонах України.
«Ми не мали сподівань вийти на нульову захворюваність»
– І це, на мою думку, перша позитивна річ, – зауважила Н. Гопко. – Ми не мали сподівань вийти на нульову захворюваність, оскільки навіть на якомусь етапі, маючи мало знань про природу цього захворювання, було зрозуміло, що інфекція передається повітряно-краплинним шляхом і джерелом інфекції є людина. Тож ця хвороба буде поширюватися доти, доки є в нашому середовищі хворі люди.
«Ми орієнтуємося на частку позитивних результатів»
– Стосовно обсягів обстеження, які ми досліджуємо щодня, вони були дуже неоднаковими, і найвищими навантаженнями були дні у травні, червні, коли кількість зразків, яку доставляли, сягала 800, – пояснює медик. – Зараз, починаючи з кінця червня, дещо зменшилися обсяги, але жодною мірою це не пов’язано з бажанням чи то зменшити кількість досліджень, чи то зменшити кількість випадків, оскільки передусім ми орієнтуємося на частку позитивних результатів. Скажімо, якщо досліджуючи 800 зразків, отримували 20 відсотків позитивних, і так само зараз досліджуємо 300 й отримуємо 20 позитивних результатів, ми будемо орієнтуватися саме на цю частку. Фактично, це є один із індикаторів, один з 4 індикаторів, за яким визначається благополучна чи неблагополучна та чи інша адміністративна територія. Інший індикатор – це і є коефіцієнт підтверджених випадків серед усіх досліджених зразків, і цей коефіцієнт у нас тривалий період не перевищує 11%, але з перемінними даними щодня. Така ситуація відбувається з кінця попереднього тижня, коли частка позитивних результатів дещо зросла, і ми це бачимо зі зростанням кількості позитивних результатів. Пропорційно цій кількості фактично зростає і кількість ушпиталень, яке впродовж двох тижнів не перевищувало 20, іноді було 9 випадків, дуже тішила така статистика. Вчора (21 липня, – авт.), скажімо, ми мали 41 випадок ушпиталень у стаціонари нашої області.
«Є дітки, в яких хвороба протікає важко, і тому ми маємо їх оберігати також всіма силами»
– Стосовно загальних епідеміологічних характеристик, ми не відрізняємося від ситуації, яка є в Україні, – зазначає пані Наталія. – У нас, як і в Україні загалом, хворіють найчастіше люди віком від 30 до 69 років. Якщо аналізувати період червень і до цього ж дня липня, то з усіх захворілих у загальній структурі діти віком до 17 років складають близько 10% і фактично така частка була однаковою від початку захворювання. Чому прицільно відстежуємо захворюваність серед дітей, зокрема серед дошкільного віку? Бо всі з нетерпінням очікуємо відновлення функціонування дошкільних навчальних закладів. І ми маємо розуміти, які ризики будуть пов’язані з відновленням цих установ. І тому повідомляю: діти дошкільного віку хворіють. Вони інфікуються від членів родини і думка, яка побутувала якийсь час, що діти не є групою ризику, помилкова. Маємо знати, що є дітки, в яких хвороба протікає важко, і тому маємо їх оберігати також всіма силами. Тож увесь цей період в очікуванні відновлення функціонування дошкільних навчальних закладів було присвячено, і досі надаємо цьому увагу, – підготовці закладів працювати з дотриманням тих особливих умов, які необхідні в наш час.
Частіше хворіють жінки, а помирають – чоловіки
Стосовно статі, то у нас, як і в Україні загалом, частіше хворіють жінки, але частіше помирають чоловіки. Тобто групою ризику з важкого перебігу і летального наслідку є чоловіки.
Захворювання знижується, але карантинні послаблення гальмують цей процес
– Стосовно індикаторів, які ми відстежуємо, вони дають можливість розуміти, якою є епідситуація у нашому регіоні, – додає Н. Гопко. – Якщо візьмемо весь період до уваги, від першого хворого, і проаналізуємо епідкриву, яка відображає щоденну динаміку захворювань, побачимо, що все-таки є тенденція до зниження захворюваності. Підвищення з певною періодичністю ми відзначаємо тоді, коли спливає середній інкубаційний або повний інкубаційний період від чергових послаблень. Скажімо, відкрили ринки і відновили своє функціонування заклади торгівлі, якийсь час ми бачимо певний сплеск з подальшою стабілізацією.
«Всі маємо дотримуватися правил, без яких все інше не матиме ніякого значення»
– У громадському транспорті все ж дотримуються вимоги стосовно кількості заповнених місць та застосування засобів захисту. Але водночас бачимо і таке, коли в окремих магазинах люди абсолютно забули про правило носіння масок. Або біля банкоматів, чи поблизу якихось споруд є скупчення людей, які забули про дистанцію… А те, якою буде епідситуація найближчим часом, повною мірою залежить від кількох важливих речей:
– від адекватності застосування заходів обмеження, в тому числі локальних, на тих об’єктах, де це потрібно. Оскільки уряд планує переглянути критерії щодо визначення епідемічної безпеки чи небезпеки певних адмінтериторій, ми маємо звикнути жити і працювати в умовах послаблення карантину, але з дотриманням правил.
– Ми маємо зробити ключові речі, які дадуть можливість використати цю паузу і підготувати систему охорони здоров’я до продовження роботи – надаючи достатню можливість для обстеження всіх, хто цього потребує.
– Маємо надати можливість отримувати медичну допомогу чи то в умовах стаціонару, чи то в амбулаторних умовах достатній кількості хворих.
– Але ми всі маємо дотримуватися тих правил, без яких все інше не матиме ніякого значення. Тобто така собі спільна відповідальність, і ніщо інше.
Новини Чернівецької області