Генеральний директор ТОВ «Чернівціжитлобуд» Володимир Мороз
Фото Артема Артеменка
A
A
A
«Житлобудівці» успішно освоюють і впроваджують нові технології, вдосконалюють процес будівництва, гарантують якісний результат
Будівельна фірма «Чернівціжитлобуд» протягом останніх півтора десятка літ залишається незмінним лідером на ринку будівництва житла на Буковині. Навіть у кризові періоди будівництво не припиняли, нарощуючи темпи робіт.
Як працюється колективу «житлобудівців» в умовах нинішньої економічної кризи та безкомпромісної конкуренції нині? Про це в розмові нашого кореспондента з генеральним директором ТОВ «Будівельна фірма «Чернівціжитлобуд» Володимиром МОРОЗОМ (на фото).
«Житлобудівці» звели ціле містечко
– Нині Чернівці розбудовуються небаченими темпами, виростають цілі мікрорайони із п’яти-, дев’ятиповерхівок. Обласний центр набирає дуже привабливого вигляду. Яка участь у цьому процесі, пане Володимире, вашого колективу?
– Без перебільшення, «житлобудівні» за останні 15 років здали в експлуатацію чи не найбільше житлових будинків. Став до ладу цілий мікрорайон біля аеропорту на вулиці Будівельників, Миру із об’єктами соціальної сфери. По кілька будинків прикрасили провулок Ентузіастів, вулицю Івасюка, Небесної Сотні, Руську, Кармелюка, Шухевича, Рівненську та інших. Всі вони – сучасні цегляні висотки з відмінними теплоізоляційними характеристиками, індивідуальним опаленням, обладнані ліфтами та іншими складовими комфортабельного проживання. Квартири в них поліпшеного планування, встановлено високоякісні металопластикові вікна й двері, створюємо затишні озеленені території, дитячі та спортивні майданчики та тощо. Загалом у наших будинках заселилися понад 1800 родин в окремі квартири.
– Оскільки в обласному центрі зводять чимало багатоповерхівок, то, передбачаю, існує неабияка конкуренція. Чи вдається вам утримуватися на ринку будівництва житла?
– Змагання за залучення інвесторів у Чернівцях дуже серйозне. Звісно, кожен керівник намагається забезпечити свої колективи замовленнями. Багатьом це вдається. Складніше вигравати конкуренцію недобросовісним забудовникам. У цьому разі я б порадив буковинцям не слухати солодких обіцянок, а обирати місцеві фірми, до яких у разі чого можна висунути претензії.
– Пригадую, один із забудовників звів дев’ятиповерхівку на вулиці Рівненській, але ніяк не міг здати її в експлуатацію. Чимало часу новосели оббивали пороги міської ради, щоб там уладнали недоліки.
– Існує затверджений генеральний план забудови Чернівців, детальні плани забудови окремих мікрорайонів. Не всі дотримуються їх, через це і мають неабиякі проблеми. В цьому випадку забудовник вирішив «заробити» й добудував до будинку додаткову секцію. Її не було передбачено планом, а тому новосели і не могли прописатися, бо де-юре додаткової секції в природі не існувало, хоча по факту стояла.
Криза вплинула на ринок житла
– Досі люди, котрі працювали за кордоном, купували квартири собі, своїм дітям, онукам. Сьогодні багато споруджують житла, та чи є на них попит?
– Скажу відверто, останнім часом попит знизився. Насамперед, через те що багато будують. По-друге, погіршилася економічна ситуація. Відчуваю по тому, що погіршилася проплата за виконані роботи. А тут ще й епідемія коронавірусу. Заробітчанам менше платять за їхню роботу. Крім того, у людей з’явився страх, через що вони менше грошей вкладають у будівництво житла. І насамкінець, негативна репутація окремих забудовників теж впливає на свідомість і створює недовіру до забудовників. Але тим, хто на ринку давно і довів свою порядність, хвилюватися нічого. Гірше недобросовісним забудовникам. До них не йдуть, тому в місті можна побачити місцями цегляні коробки, де немає будівельників.
– Ваш батько, світлої пам’яті Василь Гаврилович Мороз, вперше в Україні використав унікальну схему оплати, коли інвестор платить не відразу, а за фактично виконані роботи. Чи відомо вам, що хтось із конкурентів перехопив цю систему розрахунків?
– Ні, мені невідомо, щоб хтось із конкурентів працював за аналогічною схемою. Як на мене, для інвесторів вона більш прийнятна і переконливіша. Насамперед, тому що вони не ризикують великими сумами грошей. Щоправда, вона не зовсім вигідна забудовникам, бо постійно потрібні гроші. Той, хто має непоганий потенціал, той може за такою схемою будувати.
– Ті, хто має виробничу базу і стартовий капітал?
– Звичайно. Адже є такі забудовники, хто працює з орендованою технікою, мають проблеми із придбанням стінових матерів. У нас все це є. Зараз бачимо далекоглядність нашого батька Василя Гавриловича. Маємо майже повністю замкнутий цикл, який дозволяє втримуватися у певних цінових рамках. Адже на нас працюють два заводи з виготовлення цегли – у Стрілецькому Куті Кіцманського району і селі Вікно Заставнівського. Є завод залізобетонних виробів, свої крани, автомобілі, спецтехніка. Звичайно, це дозволяє впливати на цінову політику. Але ми, до речі, працюємо прозоро, у нас всі проплати йдуть через банківські рахунки. А є конкуруючі фірми, що працюють за «сірими» схемами. З такими забудовниками непросто конкурувати. Але мусимо працювати. Для наших інвесторів зручно, бо в них є документальні підтвердження, що вони внесли кошти. В тіньовиків немає підтверджуючих документів, тому люди не можуть довести – коли і скільки грошей внесли.
Чернівціжитлобуд бере участь у державних програмах будівництва доступного житла, що дозволяє здешевити іпотечні кредити для певних категорій громадян.
– Чи вистачає робочої сили, щоб не збивався ритм цього замкненого циклу, не зривати строки здачі об’єктів в експлуатацію?
– Людей вистачає. Адже чимало будівельників повернулися із закордонних заробітків. Кажуть, що тут теж можна заробляти не менше. Але в нашій фірмі добре заробити може тільки той, хто не лінується, шукає роботу, а не шукає причин, щоб ухилитися від неї.
– Як порівнюють можливість заробити там і тут колишні заробітчани?
– Звичайно, певні відмінності таки є. Нам треба допрацьовувати, створювати належні умови як для роботи, так і для відпочинку. Але те, що робітники перебувають біля своїх родин, багато значить. За кордоном будівельники заробляють по 1000-1200 доларів, у нас же, залежно від професії, можна одержати у гривневому еквіваленті 650-700 доларів. Але у нас робочий день триває вісім годин, а у Польщі чи Чехії – мінімум 10-12. У нас п’ятиденний робочий тиждень, за кордоном шість днів працюють. Та, до речі, немає релігійних свят, значно менше святкують державних. Зате там немає відпускних, лікарняних, пенсійних відрахувань, а у нас є.
Бракує шкіл, а їх не зводять
– За генеральним планом, мають будувати дитячі садочки та школи. Бо існуючі навчальні заклади вже давно перевантажені, перенаповнені. Чи пропонує вам місто будувати соціальні об’єкти?
– На жаль, у міській раді немає такого підходу до забудови. Гадаю, мають бути оголошені конкурси про забудову окремо взятого мікрорайону. А в умови закладати будівництво школи, дитячого садочка, поліклініки чи іншого соціально важливого для міста об’єкта. І це було б правильно. І ті ділянки, які виділені під школу чи дошкільну установу не повинні за жодних умов змінювати цільове призначення. На жаль, такі порушення є. Ще жодного конкурсу не проведено на забудову того чи іншого мікрорайону. А вони дуже потрібні. Якщо б на конкурсі, які, скажімо, проводила б міська рада, враховували те, що земля під соціальним об’єктом виділяється безкоштовно, то це компенсувало б затрати забудовників. Тоді він міг би зекономити кошти і направити їх на будівництво школи чи садочка.
– Усе будівництво зосередилося в обласному центрі. Чи не плануєте перенести акценти на районні містечка?
– У районах є перспектива котеджного будівництва. Бо якщо дивитися на Європу, там, в основному, люди живуть за межами, а в мегаполіс їздять тільки на роботу. Багатоповерхові забудови там не мають перспективи. Колись у райцентрі Заставна ми звели чотириповерховий будинок, який досі не заселений. Між тим, ми мали там створити мікрорайон житлової забудови із інфраструктурою. Збиралися провести каналізацію через усе місто. Але охочих заселитися у «коробку» не знайшлося. Це пов’язано з тим, що в сільських районах бракує робочих місць. В основному, їх створюють у обласному центрі, де розвинена інфраструктура, є куди піти відпочити.
– Як вам, пане Володимире, вдається зберігати колектив?
– Кістяк сформувався ще при покійному батькові. Він стабільний, фаховий. Працевлаштовано 250 осіб тільки у Чернівціжитлобуді. В дочірніх підприємствах – ще 120. Вони мають високу зарплату і не мають потреби
їхати на закордонні заробітки. З цими фахівцями ми й будуємо житло для чернівчан, виграючи конкуренцію.
Новини Чернівецької області