До найвеличнішого свята — Воскресіння Господнього залишається декілька днів. Це найбільш особивий та важливий час для кожного з нас — для очищення нашої душі, для творення добра, якого потребують багато людей на землі. А надто, у час війни, — наші захисники на Сході України.
Вже стало традицією для “Заставнівської волонтерської сотні” напередодні великих свят — дарувати нашим воїнам відчуття домашнього затишку, смачної їжі, духовної й моральної підтримки та святкового настрою. Саме з таким настроєм “Сотня” ще задовго до цього дня готувалася до приготування улюблених страв, збирала благодійну допомогу від шкіл району, релігійних громад та небайдужих громадян і днями відправила на передову вже вкотре вщент заповнений бус (водій Василь Назарко та супроводжувач, волонтер Віктор Лашта) Заставнівськими смаколиками.
Отже, як завжди до цієї важливої справи долучилося чимало людей, яким “Сотня” та, звісно, бійці з передової щиро дякують за милосердя, доброту та небайдужість. Зокрема, Стоматклініка Хомина, фермери Андрій Сливка та Костянтин Грицюк, пекарня с.Кадубівці (В. Лавренюк), Іван із с.Звенячин, Галина Тихоліз із с.Веренчанка, міський голова Василь Радиш, власники магазинів “Огородник”, “Меркурій”, “Школярик”, Катерина Гуштик, Дмитро Бурачинський, Іванко Чефурко, Василь Пацарнюк, Ярослав Бойчук, Марія Мулек, Василь Радик, прихожани храмів ПЦУ сіл Дорошівці, Товтри, Веренчанка, Кадубівці,Онут, Вікно, Мосорівка, Боянчук, Горошівці, Добринівці, м.Заставна.
Крім продуктів, учні навчальних закладів підготували Великодні обереги, вітальні листівки, сувеніри. Дуже цікавими кортонними “писанками” подивували учні молодших класів Василівського НВК, а надзвичайно вразили школярі Дорошовецького НВК, придбавши Пасхальні кошики та атрибути до них.
А продуктами забезпечили сільські ради, ОТГ — Вікнянська, Юрковецька, школи сіл Онут, Репужинці, Кулівці, Товтри, Дорошівці, Горішні Шерівці, Баламутівка, Василів, смт.Котстрижівка, Заставнівська гімназія. Завжди з Німеччини на фронт передають ліки наші друзі Геральд і Світлага Кйостер та ще багато інших добрих людей.
Кажуть, що на війні нині всього вистачає. Можливо, але ніщо не замінить тепло душі кожного волонтера чи благодійника. котрий, разом із смакотою вкладає її у відправку і це добре відчувають воїни. Бо, телефонуючи та дякуючи за смакоту та можливість душею побувати вдома, зворушено кажуть: як добре, що ви, добрі люди, є! Разом ми переможемо ворога та здолаємо будь-які труднощі.
*